Куба перевдягається

На Кубі добігає кінця епоха Кастро. “Команданте” Фідель, що керував революційним островом із 1959 по 2011 рік, помер у листопаді 2016-го. Молодший брат Фіделя, Рауль Кастро, якому в червні виповниться 8 років, вирішив відійти від влади. Тож уже цього місяця новим кубинським лідером може стати 58-річний Мігель Діас-Канель, який зараз обіймає посаду першого заступника голови Державної ради. Якщо не станеться чогось несподіваного, Діас-Канель стане першим лідером Куби, народженим після перемоги революції 1959 року. Він стане також першим очільником «острова Свободи», який носитиме цивільний костюм, а не зелений військовий однострій учасника «Революції бороданів».

Коли п'ять років тому Мігель Діас-Канель став другою людиною на острові (заступником голови Держради Рауля Кастро), західна преса писала, що конкуренти у боротьбі за владу в Комуністичній партії Куби намагатимуться його “спалити”. Мовляв, шукатимуть у його біографії компромат... Безперечно, шукали. Але знайшли лише те, що у молодості Діас-Канель мав довге волосся та “хіпував”. Кубинські ж емігранти, чимало з яких осіло в американському штаті Флорида, закидають новому лідерові... лояльність щодо Рауля Кастро. Тому, мовляв, на серйозні політичні зміни сподіватися годі... Такі звинувачення недоречні, стверджують оптимісти. Кажуть, якби Діас-Канель не демонстрував своєї лояльності Раулю Кастро, то ніколи би не піднявся у партійній ієрархії так високо.

Мігель Діас-Канель - син учительки й працівника броварні, за освітою інженер. У 80-х роках брав участь у місії, яка підтримувала революціонерів-сандиністів у Нікарагуа. Зробив партійну кар'єру в рідному місті Санта-Клара, а потім у провінції Ольгін. 2003 року увійшов до складу політбюро комуністичної партії, а через кілька років став міністром вищої освіти. Саме Діас-Канель підвищив екзаменаційні критерії для абітурієнтів і запровадив курси підвищення кваліфікації для викладачів вишів. Ці реформи мали на меті зупинити тенденцію до погіршення якості освіти, якою так пишається “острів Свободи”.

Коли у 90-х роках Мігель-Діас працював першим секретарем регіонального комітету комуністичної партії у Санта-Кларі, місцеві жителі часто бачили, як він їхав на роботу ровером. Відразу після розпаду СРСР, який за умов американського ембарго фактично утримував Кубу, жити на “острові Свободи” було особливо важко. Бувало, люди в провінції голодували. Зрозуміло, партійний діяч, що відмовився від службового авто на користь велосипеда, викликав у людей симпатію.

Чи справді Діас-Канель представляє, як прийнято вважати, реформаторське крило кубинської компартії? Найімовірніше, це саме так. На посту заступника голови Держради, який відповідає за освіту, культуру, пресу та спорт, Діас-Канель зарекомендував себе ледь не лібералом. Симпатизує поглядам спільноти ЛГБТ, що робить його союзником лідерки неформального руху за захист її прав, Маріели Кастро (доньки Рауля Кастро). Коли партійні консерватори “наїхали” на прогресивних блогерів із порталу “Молода Куба”, Діас-Канель запросив тих до будівлі уряду. Вн також вважає, що в добу інтернету людям не варто обмежувати доступ до інформації, і не розглядає критичні публікації у пресі як велику крамолу.

Щоправда, Рауль Кастро хвалив Діас-Канеля його за “ідеологічну незламність”, але ці слова можна розуміти по-різному. Після відходу Фіделя Кастро від владного керма його молодший брат Рауль зробив ставку на дрібний приватний бізнес, залишивши деякі догмати революції у минулому. А Діас-Канель цілком поділяє ідеї свого шефа.

Інша справа, чи наважиться Діас-Канель на ще сміливіші реформи? Чи зможе, як це свого часу зробив Рауль, зламати опір тієї частини партійного апарату, яка не хоче змін? Нарешті, чи гарантує собі прихильність армії - ключового гравця в кубинській політиці й господарці? Багатьма державними підприємствами, а також компаніями з долею іноземного капіталу, керують на Кубі військові або колишні військові.

Серйозним викликом для нового кубинського лідера стане також політика нинішнього президента США, Дональда Трампа. Його попередник Барак Обама відвідав Кубу з офіційним візитом, Гавана й Вашингтон відновили дипломатичні відносини. Але Трамп, на відміну від Обами, не є прихильником подальшого зближення між сусідніми державами. За словами президента США, запроваджені проти Куби американські санкції не буде скасовано, поки на острів не повернеться демократія.

За матеріалами polityka.pl