Трампа атакували «Вогнем і Люттю»

Книга американського журналіста Майкла Вольфа «Вогонь і Лють. Усередині Білого дому Дональда Трампа» стала у США бестселером уже в перші дні продажу. Коли юристи Білого дому почали вимагати від видавництва скасувати друк, воно... надрукувало книгу на чотири дні раніше, ніж планувало.

Книга є такою собі хронікою з життя Білого дому перших дев'яти місяців президентства Трампа. Журналіст Майкл Вольф запевняє: збираючи матеріал для книги, він провів із людьми з оточення Трампа близько двохсот розмов.

Найбільш скандальні цитати у книзі належать екс-раднику президента Стіву Беннону. Той розповів Вольфу, зокрема, що донька Трампа Іванка «дурна як черевик», але це не заважає їй мріяти про президентство... Беннон також назвав «ідіотською, зрадницькою і непатріотичною» секретну зустріч із росіянами, яку провели син президента, Дональд Трамп-молодший, і чоловік Іванки, Джаред Кушнер. (Ті сподівалися одержати від Кремля компромат на суперницю Трампа на президентських виборах, колишнього держсекретаря Гілларі Клінтон). На думку Беннона, Трамп-молодший і Кушнер мали би повідомити про ці таємні переговори ФБР.

Саме зять Трампа, 36-річний Джаред Кушнер, пише автор книги «Вогонь і Лють» (це нагадування про реакцію Трампа на ядерні випробування у КНДР: саме «вогонь і лють» пообіцяв тоді Трамп Кім Чен Ину), має у Білому домі найбільший вплив на президента. Крім Кушнера, доступ «до тіла» мав також Беннон. Президент, пише Вольф, схилявся до точки зору того, хто з ним говорив останнім, а вже наступного дня міг змінити свою думку... Як наслідок, у Білому домі панував хаос, а систему прийняття рішень було паралізовано. На початку каденції Беннон переконав Трампа заборонити в'їзд до США громадянам семи ісламських держав. При цьому ніхто не подумав тоді, що цей указ президента може негайно заблокувати суд...

Як пише Вольф, у команді Трампа «кожний був потенційним джерелом витоку інформації, і кожний кожного звинувачував у тому, що той є таким джерелом». Сам же Трамп щовечора телефонував до знайомих мільярдерів і жалівся їм на підлеглих, а також на критику у ЗМІ... Зрозуміло, не всі друзі-мільярдери тримали одкровення Трампа у секреті.

«Не розумів, чому не всі його любили», – пише Вольф про Трампа. Мовляв, той вважав, що якщо став президентом, то всі мають ставитися до нього добре... Трамп, запевняє Вольф, годинами дивився телевізор, вишукуючи критичні щодо себе висловлювання. А коли знаходив, жорстко відповідав у соц­мережі Twitter... Трамп боїться отруєння, тому замовляє... чізбургери у «Макдональдсі», які вважає безпечними.

Утім, найважчі звинувачення Трампа у книзі Вольфа стосуються розумових здібностей президента. Точніше, їх відсутності... Під час брифінгів, пише Вольф, Трамп не міг зосередитися, не виявляв ані найменшої зацікавленості темою зустрічі. «Трамп не засвоював інформацію, – пише Вольф, – або ж узагалі її не сприймав. Не читав, навіть не переглядав тексти. Якщо щось було надруковане, то для нього це не існувало... Розуміння з його боку було обмеженим».

Президент, інформує автор книги-бестселера, міг зосереди­ти свою увагу щонайбільше на кілька хвилин. Деталі й складна інформація Трампа не цікавили, тож він це ігнорував. Рішення про бомбардування летовища у Сирії Трамп прийняв не після ознайомлення з висновками військових аналітиків, а після того, як побачив фотографії сирійських дітей, що загинули внаслідок хімічної атаки. Ці фото показала Трампові його донька Іванка, яка, очевидно, найкраще знає, як саме її батько приймає рішення...

Вольф цитує керівника республіканської більшості у Сенаті Мітча Макконелла: «Цей президент підпише все, що перед ним покладуть»... Як стверджує автор «Вогню та Люті», працівники президентської адміністрації, які залишилися працювати у Білому домі, роблять це виключно для того, аби не допустити до найгіршого. Наприклад, до початку ядерної війни з комуністичною Північною Кореєю. Мовляв, троє генералів у Білому домі, Меттіс, Макмастер і Келлі, є такими собі няньками, що опікуються капризним п'ятирічним хлопчиком. Який, одначе, має доступ до ядерної валізки...

На думку Вольфа, поведінка Трампа свідчить про початок у нього старечої деменції, або ж навіть хвороби Альцгеймера. «Сто відсотків оточення Трампа вважають його не здатним виконувати обов'язки президента, – написав автор скандальної книги. – Усі звертають увагу на те, що Трамп усе частіше повторюється. Раніше три однакові короткі історії він повторював протягом півгодини. А зараз робить це протягом десяти хвилин»...

Зрозуміло, книга Вольфа розлютила Трампа. Особливо цитати Беннона, який, за словами президента, не має жодного стосунку до його перемоги на виборах, а після звільнення з Білого дому просто «збожеволів»... Книзі Вольфа Трамп присвятив великий «твіт». Звісно, у своєму неповторному стилі: «Зараз, коли моя змова з Росією після року інтенсивного розслідування виявилася тотальною вигадкою, Демократична партія та їхні пішаки, Брехливі Мейнстрімові Медіа, витягають старий прийом... і кричать про психічний стан і розумові здібності. Моїми найбільшими перевагами у житті завжди були психічна витривалість і справжня мудрість. Я пройшов шлях від успішного бізнесмена й зірки телебачення до президента США, який виграв вибори з першої спроби. Вважаю, це характеризує мене не просто як розумного, а як генія, причому дуже врівноваженого!».

Білий дім тим часом погрожує подати на Вольфа до суду – за поширення брехні. Американські ЗМІ пишуть також, що у минулому Вольф іноді поводився з фактами досить вільно. І що деякі особи, яких цитує автор книги «Вогонь і Лють», наприклад, екс-прем'єр Великої Британії Тоні Блер, уже спростували висловлювання, які приписав їм Майкл Вольф...

(За матеріалами wyborcza.pl)