Для чого колишня російська полонянка Савченко їздила у Москву?
У четвер, 27 жовтня, Московський міський суд відхилив апеляцію на арешт звинуваченого у шпигунстві громадянина України, журналіста УКРІНФОРМУ Романа Сущенка.
А день перед тим Верховний суд Росії проігнорував апеляційну скаргу інших двох наших співвітчизників — “терористів” Миколи Карпюка і Станіслава Клиха, яких у травні цього року Верховний суд Чечні позбавив волі відповідно на 22,5 і 20 років. Якщо пригадати схожі випадки з чотирма десятками інших наших краян (серед них Сенцов, Кольченко, Чирній, Панов та інші), котрих за політичними мотивами кинули за ґрати, то все більше переконуєшся, що Росія стає казематом для українців.
Історія з Миколою Карпюком і Станіславом Клихом могла би увійти у підручник про сталінські методи роботи російських спецслужб. Цих українців (заодно з екс-прем’єром Яценюком, братами Тягнибоками, Ярошем) ФСБ звинуватила у тому, що у грудні 1994-го — січні 1995 року вони, як члени УНА-УНСО, воювали у Чечні на боці “бойовиків Джохара Дудаєва”. Зокрема, Карпюку і Клиху інкримінували те, що в одному з боїв проти урядових військ від їхніх рук загинуло не менше 30 російських військовослужбовців, яких українці нібито ще й катували...
Матеріали слідства було побудовано на свідченнях такого собі Малофеєва, хворого на ВІЛ, гепатит злочинця, якого засудили на 23 роки за вбивство жінки. Навіть “потерпілі” не могли впізнати в українцях своїх кривдників. Знайшовши багато кричущих “нестиковок” у “чеченській” справі, правозахисники з російського “Меморіалу” визнали, що її сфальсифіковано, що “зізнавальні” покази (від яких підсудні згодом відмовилися) українці дали під тортурами. “Унсонців” били, підвішували, до серця і до статевих органів підключали струм (для більшого ефекту ділянки тіла перед тим змочували), напоювали психотропною рідиною, від якої виникали галюцинації. Погрожували викрасти з України рідних і катувати їх на очах батьків. Не витримавши такої наруги, Станіслав Клих збожеволів. На судовому засіданні бурмотів незрозумілі слова, вимагав, щоб в адвокати йому дали співака Стаса Михайлова. Незважаючи на тяжкі розлади психіки, судово-медичні експерти у Росії визнали його здоровим.
Під час апеляційного розгляду своєї справи Микола Карпюк через відеозв’язок із чеченського СІЗО заявив: “Я розумію, за що засудили мене. Це помста за те, що я — українець”.
Засідання Верховного суду РФ привернуло увагу російських ЗМІ не стільки справою про “чеченсько-українських терористів”, скільки присутністю у залі народного депутата України Надії Савченко (єдиного з київських політиків), яка ще кілька місяців тому сама перебувала у “клітці” російської Феміди. В Україні поїздку Савченко до Москви сприйняли в штики. Адже після свого повернення з російського полону вона зробила багато більш ніж дивних заяв, з яких могло скластися враження, що Савченко говорить одним голосом з російською пропагандою. “Враховуючи, що Надію судили у РФ і за незаконний перетин кордону, це виглядає дивно”, - зазначив колишній її адвокат Марк Фейгін. Російський піар-супровід приїзду Надії Савченко в Москву створює ілюзію, що будь-який українець може безбоязно приїжджати в Росію, що все спокійно. Але це неправда!.. Через такі дії зникає відчуття війни Росії з Україною, створюється видимість, що атмосфера напружена, але не така вже ворожа. У цих умовах українські громадяни з різних сфер діяльності можуть втратити обережність, приїхати в Росію. А тут будь-хто з них може бути заарештований і в чому-небудь звинувачений. Людину “візьмуть”, а нам додасться роботи — ще одного витягувати з російської в’язниці”.
Колега Надії Савченко по парламенту Борис Береза був ще відвертішим: “Кремль впускає українців тільки для своїх ігор. І якщо вас впустили, то будуть використовувати. “На темно”, “на світло” — не важливо. Росія для українців зараз заборонена територія. Це треба знати. До цього треба звикнути. Ворогу не можна давати козирі”.
А тепер послухайте думку ще одного народного депутата, військового експерта Дмитра Тимчука:
- Я не вірю, що Савченко - агент ФСБ. Те, що вона дуже часто ллє воду на млин Кремля, ще не означає, що вона агент. Її тому і відпустили, що на волі в Україні вона є значно ціннішою для Путіна, але при цьому неможливо довести її роботу на росіян.
Ця людина не прагне напаскудити Україні. Величезна самозакоханість і величезна некомпетентність - ось два головні чинники, які нею рухають. І від цього все зло. Її «призабули» в ЗМІ? Так не може бути, треба терміново виправляти! І ось уже маємо її дикі заяви в ток-шоу і поїздку у Москву. Завтра знову “призабудуть” - буде ще й не таке, пристебніть ремені! Сенс вчинку не грає ролі, головне - його резонансність.
Сама Савченко і країна, що отримала такого депутата, - жертви. Жертви божевільної тяги до піару за будь-яку ціну з боку тих, хто пропхав її в Раду і зробив її Героєм України. Вони робили це свідомо, і їм було плювати на наслідки. Але їхні мотиви нам хоча б зрозумілі - незрозумілі мотиви тих, хто зробив її офіцером. Адже проблема навіть не в народному депутаті України, який їздить у гості до сепаратиста Захарченка і до росіян. А в народному депутаті, який вважає себе патріотом, але при цьому зриває в комітеті ВР розгляд військового бюджету, змінюючи цю нецікаву тему на завзятий піар перед телекамерами. Офіцер-політик, котрий не розуміє, навіщо армії потрібен бюджет, - ось справжня біда. Біда національного масштабу.
Коментар для «ВЗ»
Роман ЦИМБАЛЮК, власний кореспондент УНІАН у Москві
Приїзд Надії Савченко викликав справжній фурор у російських ЗМІ, адже на початку процесу, поки не стало відомо, що приїхала вона, були присутні тільки українські журналісти. Суди над українськими політв’язнями взагалі не висвітлюються у РФ, а приїзд Савченко, з цієї точки зору, привернув увагу до справи Карпюка та Клиха. Як би там не було, Савченко - народний депутат України, вона була фактично єдиною посадовою особою від нашої держави. Консул України, який був теж на цьому судовому засіданні, не займається політичною діяльністю. Єдине, що засмутило, - через Савченко багато репортерів взагалі забули або не цікавились долею наших бранців...
З приводу заяв Савченко після її звільнення з російського СІЗО - для мене вони дивні і віддають зрадою. Наприклад, згадати пікети за її участі біля Адміністрації президента України з вимогою звільнити наших військовополонених. Чистий популізм і брехня! Адже наші бранці не у підвалі Порошенка перебувають, їхня доля вирішується у Кремлі.
