Християнський слід в ісламському Стамбулі

Стамбул

Нарешті здійснилося моє давнішнє бажання — побувати в Стамбулі. Все жартома казала друзям, що хочу випити кави на Босфорі... Лише півтори години перельоту, і опиняєшся в азіатській частині Стамбула, у величезному аеропорту Сабіха Ґьокчен, названому на честь першої турецької жінки-авіатора. Оформлення документів і проїзд до готелю Flower Palace, розташованого в європейській частині міста, зайняло більше часу. Довелося вистояти довжелезну, покручену лабіринтом чергу до пункту оформлення віз. Розглядаючи все довкола, переконуєшся, що ти на Сході: написи найчастіше турецькою мовою, у чорне вдягнуті жінки з майже закритими обличчями, з на диво тихими дітлахами... Уже стемніло, коли ми виїхали до готелю. Перетнули Босфор яскраво освітленим мостом, і знову опинилися в Європі.

О шостій годині ранку нас розбудив дзвінкий, пронизливий спів муедзина, який закликав мусульман до молитви. За сніданком на верхній терасі готелю вперше розглядали місто. Було видно Босфор (там стояв величезний багатопалубний лайнер), довкола дахи будівель і незвичні для нас мінарети. Лопотіли крилами і голосно кричали чайки.

Істанбул, так називають його турки, без перебільшення, винятковий. Протока Босфор між Чорним і Мармуровим морями, що розділяє Європу і Азію, колишню Фракію від Анатолії, ділить Стамбул на європейську (в ній розташовано найдавніші пам’ятки) і азійську частини. Глибоко в європейську частину заходить затока Золотий Ріг. Разом з Босфором вони вливаються в Мармурове море.

Три дні екскурсій, зі сходом сонця і до вечора, коли вже не чуєш ніг, достатньо, щоб мати уявлення про Стамбул і ознайомитися з найвидатнішими його пам’ятками. Найперше хочеться розповісти про християнські храми давнього Константинополя, їх долю. Із глибокої давнини територія, на якій розташований Стамбул, була заселена різними племенами, народами і належала до різних імперій. У ХV ст., коли турки-османи завоювали Константинополь, на зміну візантійській християнській цивілізації прийшла османська - зі своєю вірою, культурою, звичаями. У нинішньому Стамбулі збереглися пам’ятки з часів Візантії. Ознайомлення з ними - подорож у глибину віків.

Кожного разу, йдучи на прогулянку до Іподрому, бачили масивну, змуровану з каменю із заґратованими вікнами споруду церкви Св. Ірини, яка є найдавнішим християнським храмом у Стамбулі.

Ще в ІV ст. візантійський імператор Констянтин на місці храму на честь богині Афродити збудував перший християнський храм Св. Ірини, який до побудови храму Св. Софії був головною християнською святинею в Константинополі. Після пожежі, що знищила церкву, вона була відбудована імператором Юстиніаном І на початку VІ ст. Церква Св. Ірини є єдиною, яка не була перетворена на мечеть. Використовувалася османами як арсенал для зберігання зброї, пізніше слугувала концертною залою.

Древній храм Св. Софії в Константинополі, збудований у VІ ст. імператором Юстиніаном ІІ на місці попередніх споруд, був найвидатнішим християнським храмом у світі. В глибоку давнину, ще 988 року, його велич і краса начебто вразили посланців київського князя Володимира. І князь вирішив прийняти хрещення у грецькій вірі... Тоді для прибульців з Києва патріарх Миколай у храмі Св. Софії “вчинив празникову службу” - із запаленими кадилами, зі співом. На Богослужінні присутнім був і цісар Василій. І бояри, як пише Руський літопис, не знали, чи на небі були, чи на землі, і не могли забути краси тієї... І насправді дивовижною була тоді святиня: всередині величезний простір, золоті мозаїки на стінах знизу доверху сяяли в променях сонця, що лилося на них із 40 вікон, розташованих на куполі.

1453 року, після завоювання Константинополя османами, храм Св. Софії перетворено на мечеть: знято хрести, розкішні мозаїки забілено. В різний час добудовано чотири мінарети.

Має рацію письменниця Галина Пагутяк, яка у своїй повісті “Новий рік у Стамбулі” пише, що нині храм Св. Софії є мертвою спорудою, де ніхто вже не молиться ні Аллаху, ні Христу. 1936 року в ньому відкрито музей Айя-Софії. Довжелезні черги стоять до кас музею, пізніше до входу, де обов’язковим є перевірка на металодетекторі. Біля входу до споруди мармурові залишки з давньогрецькими написами. В середині храму — великий простір, який вміщає багато людей. Гамірно. Групами стоять туристи із задертими головами, розглядають храм, слухаючи через навушники розповіді гідів. На довгих ланцюгах звисають ковані світильники із запаленими лампочками, встановлені вже турками — османами. Про те, що була тут мечеть, свідчать значних розмірів круглі медальйони з висловами із Корану арабською мовою в центральній частині храму. Вислови з Корану є і на куполі. Частково відкриті мозаїки із зображенням Ісуса Вседержителя, візантійських імператорів. Їх можна роздивитися, піднявшись вичовганим до блиску кам’яним пандусом до просторих галерей.

Поблизу храму Св. Софії на площі Іподром, а це центр стародавньої частини Стамбула, стоять з візантійських часів Єгипетський обеліск, змієвидна і ажурна колони, а неподалік Цистерна Базиліка — давнє підземне водосховище. Це незвичайний підземний палац. З малопримітного будинку сходи ведуть вниз до води, в якій довжелезними рядами стоять колони, витесані з мармуру і граніту. Освітлення знизу додає сховищу загадковості. Можна пройти дерев’яними хідниками, що прокладені між колонами над водою, в глибину споруди, розглядаючи в чистій прозорій воді великих карпів. Нині це музей, і не використовується за колишнім призначенням.

Попри те, що іслам у Стамбулі є панівною релігією, і християнська традиція занепала, у місті розташована резиденція Вселенського Патріарха Варфоломея - і діючий православний Патріарший храм Святого Георгія.

Діяльність патріархату поширюється на весь християнський світ, що об’єднує 200 мільйонів православних на різних континентах. У Стамбулі на Богослужіння до церкви приходять лишень десятки людей - населення міста в основному сповідує іслам. У церкві зберігаються раки з мощами особливо шанованих у православній церкві трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоуста. (На честь цих святих у Львові збудована Трьохсвятительська каплиця, що поруч з Успенською церквою). При підході до храму нашій групі пощастило: ми зустрілися зі Вселенським Патріархом Варфоломеєм. З його дозволу навіть сфотографувалися разом. Патріарх Варфоломей говорив, що молиться за Україну. Присутнім подарував іконки.

При вході до римо-католицького храму Св. Антонія Падуанського, що на вулиці Істікляль, встановлено стенди з фотографіями зустрічей Патріарха Варфоломея і Папи Римського Франциска, що відбувалися в останні роки. Глави християнських церков шукають шляхів порозуміння.

...А щодо кави в Стамбулі, то я її пила: запашну, міцну, з маленького горнятка, зі склянкою води. Смакувала разом із пахлавою у цукерні.