У Держдумі РФ працюють над спрощенням процедури приєднання нових територій

За словами джерел "КомерсантЪ" в Держдумі, поправки в закон 2001 року "Про порядок прийняття в РФ і утворення в її складі нового суб'єкта РФ" ініціює фракція "Справедлива Росія" (СР). Зараз ст. 4 закону ( "Умови прийняття в РФ нового суб'єкта" ) пердбачає, що рішення про приєднання до РФ іншої країни або її частини відбувається "за взаємною згодою РФ і даної іноземної держави", що підтверджується міжнародним договором. Цю процедуру пропонується спростити так, що для приєднання території достатньо "волевиявлення народу", вираженого, наприклад, у формі референдуму.

Те, що такий законопроект "вноситься в Думу", підтвердив перший заступник голови фракції СР Міхаіл Ємєльянов. Перший віце-спікер Держдуми від "Єдиної Росії " Алєксандр Жуков вчора заявив, що "не лише фракціями, але і в адміністрації президента, і в уряді " опрацьовується питання про спрощений порядок надання російського громадянства громадянам СНД. «Після того як депутати "на місці ознайомляться з ситуацією", Дума вирішить і питання про доцільність проведення спеціального засідання щодо ситуації в Україні», — сказав він.

«Оскільки "все змінюється дуже швидко", це може відбутися найближчими днями у позаплановому порядку», — не виключає співрозмовник видання у Думі.

У Думі зауважили, що подальші дії, на які здатна Москва, залежатимуть від Києва, і не приховують, що спрямовані на Україну законопроекти можуть стати лише "засобом тиску" на нову владу України. "Це скоріше демонстрація можливостей", — заявив політолог Гєоргій Чіжов, який не вірить у можливість "силових дій".

Тим часом у конфлікт навколо Криму включився і Татарстан. Глава республіки Рустам Мінніханов закликав кримських татар "до миру і злагоди з російським населенням". А вчора на позачерговому засіданні парламенту республіки депутати засудили Майдан і закликали росіян, українців і кримських татар вирішувати "внутрішньодержавні протиріччя", зберігши міжнаціональний мир. Щоб донести позицію до кримчан, парламент Татарстану також вирішив відправити в Україну делегацію з п'яти депутатів. Спікер Фарід Мухамєтшін підкреслив: "Ми не приймаємо ніякого іншого втручання, окрім як дипломатичного, консультативного". У свою чергу, екс-президент Татарстану, держрадник республіки Мінтімєр Шаймієв, заявивши про "необхідність захисту інтересів величезної кількості росіян" в Криму, нагадав, що Україна — "суверенна держава". "Це їхній внутрішньодержавний конфлікт", — підкреслив він.

Світовий конгрес татар, зі штаб-квартирою в Казані, вчора спочатку розіслав ЗМІ заяву про підтримку самовизначення Криму, а згодом виправився і застеріг "кровних братів (кримських татар, — Ред.) від політичного радикалізму, привнесеного "київським Майданом". А голова Всетатарского громадського центру Галішан Нуріахмєт наголосив, що заяви влада Татарстану могла робити "під тиском Москви". Дії офіційної влади дійсно носять "заспокійливий характер", хоча Татарстану "хочеться себе проявити на міжнародній арені", відзначає казанський політолог Сєргєй Сєргєєв.

Водночас, подіями в Україні скористалася глава думського комітету з безпеки Іріна Яровая, яка нагадала про необхідність ввести у Кримінальному кодексі (КК) статтю за "реабілітацію нацизму" та поширення неправдивих відомостей про дії СРСР у Другій світовій війні. "Україна є живим свідком того, до чого призводить політика, коли фашизм стає в повний зріст і вже пов'язаний не тільки з пропагандою, а з вчиненням злочинів", — заявила вона. Ярова закликала прийняти закон до Дня Перемоги 9 травня, не пояснивши, як за допомогою російського КК притягнути до відповідальності українських "бандерівців".