Знову «велика» коаліція?

Партія німецького канцлера Ангели Меркель Християнсько-демократичний союз (ХДС), разом зі своїм баварським партнером Християнсько-соціальним союзом (ХСС), домоглася великого успіху на виборах у бундестаг — 41,5% голосів. Консерваторам забракло лише п’ять мандатів для того, аби самостійно створити уряд. Також до німецького парламенту потрапили три ліві сили: соціал-демократи (СДП) — 25,7%, «Ліві» — 8,6% та «Зелені» — 8,4%. Вперше за післявоєнну історію не пройшли вільні демократи (забракло 0,2%) — колишні партнери Меркель в урядовій коаліції. Майже так само, 0,3%, забракло прихильникам виходу ФРН із зони євро — «Альтернативі для Німеччини». Ймовірно, кажуть експерти, ХДС/ХСС створить коаліцію з СДП чи «Зеленими». Канцлером утретє буде Меркель, а пост глави МЗС дістанеться коаліційним партнерам.

«Не міняти коней на переправі»

«Німецька економіка демонструє стійке зростання, безробіття на найнижчому рівні з 2006-го, і німці не наважилися «міняти коней на переправі». Меркель могла програти вибори, хіба якби її застали за пограбуванням супермаркету... На відміну від свого суперника, лідера СДП Пеєра Штайнбрюка, фрау Меркель робить неспішні, але правильні кроки, що допомагають вирішити економічні проблеми. Вона терпляче аналізує ситуацію і спирається на давні традиції сімейних підприємств — компаній, керованих їхніми власниками. Ці компанії — міцна основа економіки країни, і канцлер активно їх підтримує. Також Меркель — переконаний єврооптиміст. Це попри те, що серед німців дедалі більше євроскептиків, які бачать в ЄС непотрібний баласт і закликають позбутися «нахлібників» з Південної Європи. Так, Берлін рятує іноземні банки, виступає гарантом щодо чужих боргів, надає Європейському центробанку великі кредити. Але це — історична справедливість, бо ФРН найбільше з-поміж країн зони євро виграла від створення валютного союзу. І саме євро Німеччина зобов’язана високими економічними показниками», — вважає німецький політтехнолог Річард Шутце.

«Зеленим» заважають... педофіли

ХДС/ХСС могли би сформувати уряд із «Зеленими». Але, кажуть експерти, у них мало шансів домовитися про узгоджену урядову програму. Більш реалістичною називають «велику» коаліцію ХДС/ХСС і СДП, яка вже була в ФРН у 1960-их і у 2005-2009 роках. Вважають, обидві політичні сили зможуть знайти компроміс щодо введення в Німеччині мінімальної зарплати, помірного підвищення податку на багатих і пенсій для малозабезпечених. Щодо темпів переходу на поновлювані джерела енергії, то позиції ХДС/ХСС і СДП ближчі, ніж навіть у консерваторів з лібералами чи у соціал-демократів з «Зеленими».

«Із «Зеленими» не вестиму жодних переговорів», — заявив прем’єр Баварії і глава ХСС, “молодшого брата” ХДС, Горст Зеєхофер. Причина такої позиції — педофільський скандал. У 1980-их у партійні структури «Зелених», на хвилі боротьби за рівні права для секс-меншин, проникли педофіли, які лобіювали скасування кримінального покарання за секс із дітьми. Багато нинішніх лідерів партії під цими вимогами тоді підписалися...

Меркель вже оголосила про готовність вести переговори зі створення коаліції з СДП — почала переговори з главою СДП Зігмаром Габріелем. Той заявив, що соціал-демократи готові до співпраці з консерваторами.

Любити чи не любити «есдекам» Росію — ось у чім питання...

«Союз ХДС/ХСС із соціал-демократами найбільш імовірний, бо партії не надто розходяться в програмах і політичних поглядах. Але укладати цей союз жодна зі сторін не поспішає. Особливо в СДП бояться за свій імідж. Тому коаліційні переговори будуть жорсткими. СДП зажадає від Меркель ряду компромісів — більше, ніж готова укладати переможниця виборів, яку хочуть бачити главою уряду 59% німців... Мабуть, «велику» коаліцію вдасться створити, але правити з нею Меркель буде важче, ніж з 2005-го по 2009-ий. Це «шлюб» за розрахунком, звідником в якому виступили виборці, в той час як наречені навіть не пробують вдавати любов», — каже німецький політолог Інго Маннтойфель.

«Не очікую суттєвих змін у зовнішній політиці ФРН, попри те, що буде новий глава МЗС. Мабуть, соціал-демократ, політика якого щодо України не буде радикально відрізнятися від політики вільного демократа Гідо Вестервеллє. Однак, мабуть, зміниться політика соціал-демократів щодо Росії, і тоді цікаво, як новий міністр закордонних справ із СДП буде поводитися в суперечці між РФ та ЄС щодо майбутнього України. Чи буде СДП продовжувати традицію канцлера Герхарда Шредера щодо особливих, хороших відносин Німеччини з Росією, — чи займе більш віддалену або навіть критичну позицію щодо Кремля? Очікую розриву, бо репутація Росії в ФРН значно знизилася за останні чотири роки. Утім, заяви соціал-демократа Пеєра Штайнбрюка під час виборчої кампанії вказують радше на відданість традиції, ніж навпаки», — каже німецький політолог Андреас Умланд.

Перше засідання бундестагу в новому складі відбудеться, мабуть, 22 жовтня. Під час утворення «великої» коаліції 2005-го минуло більше місяця після першого засідання нового парламенту, доки Меркель затвердили на посаді канцлера. Якщо політичні партії й цього разу потребуватимуть стільки часу, то з правової точки зору нема проблем: старий уряд продовжує виконувати функції, доки не обрано нового канцлера й не призначено міністрів.