Пістолета убивці ще не знайшли. Поліцейських пістолетами вже нагородили…

Президент Володимир Зеленський першим повідомив громадськість про затримання у Дніпрі підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон. Ним виявився 18-річний В’ячеслав Зінченко. Далі події розвивалися зі швидкістю вітру… До Львова приїхав міністр внутрішніх справ Ігор Клименко з десантом правоохоронців. В обласній поліції для журналістів провели брифінг (на якому Клименко підкреслив, що приїхати до Львова правоохоронцям доручив президент). Зазвичай поліцейські скупо коментують резонансні справи або взагалі відмовляються від коментарів, але цього разу були на диво відкриті й балакучі.

Правоохоронці проде­монстрували відео, на яко­му молодик у панамі та оку­лярах (той, який два тижні сидів під під'їздом Ірини Фаріон і яко­го сфотографувала сусідка) пе­ресувається містом. Поліцейські відтворили хронологію його жит­тя за десять днів у Львові. Розпо­віли, як ідентифікували особу (за допомогою комп’ютерної про­грами). Показали, як підозрюва­ний маскувався (змінював одяг), як орендував три квартири у Львові і їх особисто оплачував…

Міністр повідомив, що на міс­ці злочину була знайдена гіль­за (9 на 18 мм). І припустив, що вбивство скоєне з перероблено­го пістолета (у мобільному теле­фоні 14.05.2024 р. підозрюваний «забивав» стартовий пістолет «Сталкер»). Знаряддя вбивства досі не знайшли, але «це справа кількох днів», зауважив Ігор Кли­менко.

Міністр розповів, що вбив­ство відбулося за рогом будин­ку. Камера не захопила момент злочину. Але побачила підхід під­озрюваного за пів хвилини до скоєння вбивства… Нападник був від пані Фаріон на відстані не більше двох метрів (експертиза встановить точну відстань).

У телефоні підозрюваного знайшли багато промовистих переписувань. А також публіка­цію «Секретні матеріали ЦРУ та КГБ»… Правоохоронці припус­тили, що підозрюваний готував­ся до нового злочину. Цікавився кількома політиками, але чомусь озвучили лише одне прізвище — проросійського народного депу­тата Максима Бужанського…

Повідомили журналістів і про те, що підозрюваний написав прощальний лист («у разі, якщо щось піде не так») у вигляді есе­мес, але нікому не відправив (повного змісту цього листа не розсекретили). Зауважили, що у ньому Зінченко насамперед пе­реживає за батька…

У Галицькому районному суді підозрюваному обрали запобіж­ний захід — тримання під вар­тою на 60 діб (без права вне­сення застави). Захищає у суді В’ячеслава Зінченка адвокат з Івано-Франківська — Ігор Сули­ма.

Не став футболістом, пішов на курси керування дронами

Я поспілкувалась з дніпров­ським журналістом, який осо­бисто знає В’ячеслава Зінченка, а також з мамою підозрювано­го, пані Оленою.

«Не можу сказати, що його сім'я — це мої друзі. Наші діти грали в одній команді, — роз­повів генеральний директор Дніпровського «9-го каналу» Владислав Малько. — У січні їхні футбольні стежки розійшли­ся, мій син підписав контракт з футбольним клубом «Олексан­дрія», а В’ячеслав — не підписав, забракло йому швидкості на тестах… В’ячеслав був на пере­глядах також у інших футболь­них командах. Якось не склало­ся, і він сказав, що буде шукати себе в чомусь іншому. Пішов на курси керування дронами. Хотів на водійське посвідчення здати. Його батько служить в ЗСУ, був для В’ячеслава беззаперечним авторитетом.

— Той хлопець у велоокуля­рах і в панамі - це В’ячеслав Зінченко?

— На мій розсуд, це він. Ба­гато хлопців сказали, що схо­жий. Я бачив його у такій пана­мі, можливо, і у цих окулярах. Поліція каже, що цей одяг він за­мовив. Він у цьому ходив і рані­ше. Це стиль його одягу… Полі­ція маніпулює, вибудувала свою версію, і всім її нав’язує. Витік інформації - теж не просто так.

— Чи міг В’ячеслав потра­пити під чийсь вплив, напри­клад, ультраправих спільнот, створених фсб після 2022 р.?

— Не знаю… Якщо це так, то де ми втрачаємо своїх дітей?

— Заступник очільника по­ліції Андрій Нєбитов після розмови з В’ячеславом Зін­ченком сказав, що підозрю­ваний — абсолютно проукра­їнський. Зокрема вважає, що «не треба розділяти україн­ське суспільство», мовляв, у нього були свої мотиви…

— Так, він дуже проукраїн­ський. Його сторінка у Фейсбу­ці створена у 2018 році (на ава­тарці 12-річний В’ячеслав з футбольним кубком. — Авт.). Він репостить тільки один підрозділ (3 МБ 67 ОМБр ДУК. — Авт.). Це підрозділ його батька.

Поліцейські натякають, що він їм щось розповів. Хлопцю потрібна кваліфікована правова допомога. Сумніваюся, що він особисто стріляв. Навіть якщо його десь кудись втягнули…

— Міністр сказав, що є ві­део, де видно, як затрима­ний за пів хвилини до вбив­ства Ірини Фаріон підходить до місця злочину …

— Так, і все. А версії я сам можу намалювати. Можливо, він образився, що вона (пані Фарі­он. — Авт.) недоречно вислов­лювалася про російськомовних військових… У тому числі й про його батька, який воює.

— Його батько — російсько­мовний?

— У нас регіон — російсько­мовний. У побуті майже усі роз­мовляють російською мовою…

— Як можете оцінити його поведінку в суді?

— Усі кажуть, що він поводив­ся зухвало. Можливо, це че­рез стрес. Я знаю, коли у нього щось не виходило (не підписав контракт, наприклад), він наду­вав губи. У суді він теж такий на­суплений сидів. Це його при­родна поведінка. Кажуть, його готували до того, як поводити­ся у суді…

Я вважав його хорошим фут­болістом. Бо він на полі не під­давався емоціям. Буває, хтось починає кричати на суддю, а він завжди був стриманим.

— Як ставитеся до того, що поліцейські самі себе наго­родили одразу після затри­мання Зінченка?

— Така поведінка дискредитує правоохоронну систему. Спо­чатку — виток особистих даних. Потім швиденько нагородили себе… Я вважаю, що це свід­чить про те, що вони дуже поспі­шали. Я читав коментар одного дніпровського адвоката, той на­писав, що «добре знає, що від­бувається, коли тиснуть на по­ліцію»… Усі наводять паралель з убивством Павла Шеремета, коли затримали людей, а через три роки відпустили, бо не мали доказів. Ніхто не вибачився.

— Навіщо Зінченко привер­тав до себе увагу яскравим зовнішнім виглядом?

— Я не знаю, чи привертав увагу. Для мене — це звичний його одяг, молодіжний. Молоді люди так одягаються… У мене багато запитань до «Нової по­шти». Вони що, передивлялися, що він відправляв? На відео ко­робка була закрита, а вони да­ють перелік речей. До речі, всі замовлення були на його ім'я. Хостели — на його ім'я. Квитки — на його ім'я. Це що, так убив­ця робить? Людина, яка збира­ється когось вбити, не буде так робити.

— Міністр внутрішніх справ назвав на брифінгу прізви­ще Бужанського, проти якого начебто Зінченко міг готува­ти новий злочин. Хоча інших п’ять прізвищ поліція відмо­вилася назвати.

— І імені Бужанського не тре­ба було називати. Має бути та­ємниця слідства. Це непро­фесійно, це маніпулювання суспільною думкою. Думаю, треба було заспокоїти сус­пільство, тому швиденько зна­йшли вбивцю. Але є ще нюанс, який мені не подобається. На­приклад, антисемітська версія. Виглядає на технологію роз­колювання… Скріни, які вони знайшли, невідомо звідки.

— Поліцейські ще показа­ли, що він читав «Секретні матеріали ЦРУ та КГБ».

— Це якась книжка. Можливо, людина колись цим цікавилась. Знаю багатьох людей, яким по­добається теорія змов… Вони притягнули все, що тільки мож­на притягнути під свою версію.

— Чи могли його викорис­тати «втемну»? Про це у соцмережах написав один із ко­лишніх керівників поліції Львівщини. За його словами, аргументів для цього більш ніж достатньо.

— Я і цієї версії не виключаю…

Коли син повернувся додому, купив місячний абонемент до спортзалу

Я також поспілкувалась з мамою В’ячеслава Зінчен­ка, пані Оленою, яка не вірить у причетність сина до вбивства Ірини Фаріон.

— Людина в окулярах і в па­намі на фото — це ваш син?

— Ні. Ніс не такий, як у мого сина. Підборіддя — не таке. У мого сина є ямочка на підбо­рідді, а в хлопця, що на фото, — немає. Якщо не вдаватися у ці деталі, то, звісно, можна сплу­тати…

— Ви знали, що ваш син у Львові?

— Звісно! Я сама була у Тер­нополі. 17 липня я до нього по­дзвонила, він мені сказав, що у Львові. Казав, що хоче поїхати у Тернопіль. Загалом хотів побу­вати у трьох містах заходу України.

— Де ваш син навчається?

— У Дніпровському націо­нальному університеті ім. Олеся Гончара на журналіста. Він бага­то читає. Гарно говорить…

— Чи міг хтось втягнути ва­шого сина у радикальні орга­нізації?

— Це нехай слідство з’ясовує.

— Ви чули від сина заяви у бік політиків, зокрема Ірини Фаріон?

— Ні, навіть не згадував цьо­го імені. Я про деякі її заяви чи­тала в Інтернеті, але з сином ми про це не говорили. Це далека від нас тема. Ми ніколи не обго­ворювали Ірину Фаріон.

— З ким ваш син спілкував­ся, хто його друзі?

— У чесних людей небагато друзів, насправді. Він прямолі­нійний. Якщо щось не подоба­ється, він так і каже. Не всі таких люблять.

— Якою була ваша реак­ція на затримання сина? Вас вдома у той момент не було…

— Мене з дому виманили… Це був звичайний день, я була з си­ном вдома. В обід дзвонить охо­ронець з парковки і каже, що по­били машину мого чоловіка. Мій чоловік воює. Я вийшла на ву­лицю. Йду на парковку, до мене підбігає четверо чоловіків. За­бирають у мене сумку, кажуть, що вони поліцейські. Що обі­крали якусь бабусю, і я схожа за прикметами. Кажу, що бабусю не обкрадала. Вони сумку від­крили і забрали ключі. Один по­ліцейський сказав, перевірить, це ключі від під'їзду цієї бабусі чи ні. Я повірила. Я ж нікого не обкрадала. Він повернувся без ключів і каже, що ключі у мого сина. Ми пішли до під'їзду. Там була купа машин і купа людей у бронежилетах… Машину чоло­віка справді побили, але до пар­ковки я не дійшла, мене туди не пустили. Коли я зайшла у квар­тиру, син був у наручниках. Я з ним не змогла переговорити.

— Коли син повернувся зі Львова, ви нічого підозрілого не помітили?

— Ні! Коли син приїхав, ми го­ворили про плани на майбутнє. Він купив місячний абонемент до спортзалу. Планував йти на курси водіїв. Як до Львова, так і після, у нас було звичайне жит­тя, звичайне планування.

— У вашого сина є панама, велоокуляри, такі, як у хлоп­ця на фото?

— Ніколи так не одягався. Він в окулярах ніколи не ходив, на­віть у сонцезахисних. І панами у нього такої не було… Хлопці хо­дять у таких панамах, можливо, десь колись таку приміряв.

— Ви з сином після затри­мання бачилися?

— Мені не дозволяють з ним бачитися.

— Адвоката Ігоря Сулиму вам хтось порадив? Він рані­ше захищав держзрадників та колаборантів…

— Я його особисто не знаю, нам цього адвоката порадили.

А тим часом…

У Галицькому районному суді донька Ірини Фаріон, Со­фія, не стримувала емоцій щодо ймовірного убивці своєї мами… Після обрання запобіжного заходу для підозрюваного В’ячеслава Зінченка Софія заявила журналістам таке: «Поки що рішенням суду задоволена, боротьба триває. Ми будемо все робити, щоб покарати винних. 60 діб — це поки достатньо, щоб він посидів і відчув, що він зробив».