У щурів дуже розповсюджена «розвідка»

«Сьогодні побачила у себе на подвір'ї величезного щура! — поскаржилася „ВЗ“ львів'янка пані Маріанна, яка живе на вулиці Свєнціцького (неподалік Стрийського парку). — А знайомі казали, що нещодавно бачили щура у Стрийському парку. Невже знову повертаються часи „сміттєвого колапсу“ у Львові? Та ні, сміття прибирають регулярно, тож звідки тоді щури?»

«У нас укладена угода з обласним комунальним підприємством „Профдезинфекція“, — розповіла „ВЗ“ директорка Стрийського парку Олена Мазурик. — Щомісяця до 15 числа, згідно із угодою, працівники підприємства приносять і розкладають приманки під наглядом когось із наших працівників. Щодо озера з лебедями, то приманки для щурів ставляться, там, де птахи і люди не можуть їх дістати. Дератизатори мають в цьому навички. Відвідувачі парку вже менше кидають їжу лебедям, ніж декілька років тому. Вони бачать, що у лебедів нормальне збалансоване харчування, їх добре годують. Також біля озера є інформаційні стенди, де написано, що годувати птахів заборонено. Щоправда, люди все одно приносять і підгодовують голубів. За усіма важко прослідкувати, є різні випадки».

Як повідомили «ВЗ» у пресслужбі Львівської міськради, більшість комунальних підприємств міста укладають угоди на дератизацію (знищення гризунів) з ОКП ЛОР «Профілактична дезінфекція». Про нюанси роботи дератизаторів ми розпитали в директора обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Профілактична дезінфекція» Романа Добуша.

«Не можу сказати, що влітку кількість щурів збільшується, — сказав Роман Добуш. — Щур — тварина-кочівник, у пошуках їжі за день може долати відстань до десяти кілометрів від основного місця перебування. Виживають щури переважно у тих місцях, де люди їм «допомагають», тобто, де є доступи гризунів до приміщень, куди не закриваються двері. Збільшення популяції щурів виникає на весну. На зиму ці тварини шукають місця, де перезимувати. А на весну виходять зі зимівки, шукають де прохарчуватися. Періодично чи спонтанно вони з’являються, особливо у центральній частині міста, де є Полтва, де багато підземних комунікацій, які недоступні навіть для того, щоб розкладати отруту-принаду. Саме у цих комунікаціях і живуть гризуни.

Не можу сказати, щоб зараз у Львові масово були щури і миші. Працюємо згідно із укладеними угодами із комунальними та іншими підприємствами, у яких виграли тендери. Дератизацію проводимо у різних приміщеннях комунальної власності. Також з нами почали укладати угоди ОСББ та інші балансоутримувачі будинків. Щодня на роботу з розкладання отрути виходить 15−20 наших працівників. Якщо є якесь «гаряче» звернення, намагаємося його виконати у максимально короткий час.

Якщо щур десь пробіг по вулиці, по подвір'ю — це не є катастрофа. Треба визначити, де він з’явився, розкласти отруту в недоступних для людей та домашніх тварин місцях. Ви, можливо, зауважили, що біля супермаркетів, на автозаправках є спеціальні металеві контейнери. Там залишається отрута-принада. Таких контейнерів ставлять багато в європейських країнах. Я особисто нарахував 45 контейнерів на Александер-пляц у Берліні. Цей контейнер стороння людина не може відкрити, він має вхід і вихід. Гризун, якщо бачить небезпеку, старається заховатися у нірку. А цей контейнер імітує нірку. Щур туди ховається і знаходить там їжу. Він споживає цю отруту-приманку і за три-чотири дні гине. Такі контейнери у нас закупляють ОСББ. Люди мають знати, що в цих контейнерах є отрута. На них пише «Обережно, отрута!». Перевага контейнера — відсутність до них доступу домашніх тварин і людей. У ньому отрута-принада може зберігатися декілька місяців і не псується. Вартість встановлення контейнера — 150 гривень.

У гризунів поганий зір, але дуже розвинуті інші тактильні відчуття. У щурів дуже розповсюджена «розвідка». Якщо один щур десь знаходить багато їжі (наприклад, біля підприємств, де викидають харчові відходи), то випромінює спеціальні сигнали для своїх родичів. Це в них такий своєрідний «мобільний телефон». І через день там з’являються інші щури".