А за дверима стояв лютий ворог…

Телеведуча Анна Панова віч-на-віч зустрілася з ворогом

Скільки разів за вісім днів війни ми чули з екрана телебачення і по радіо попередження, щоб не відчиняли двері невідомим людям. «Не відкривайте нікому двері. Не можна». А ведуча новин Анна Панова на власному досвіді переконалася у тому, що за дверима її хвіртки може стояти лютий ворог.

Анна Панова. Фото пресслужби каналу «Україна»
Анна Панова. Фото пресслужби каналу «Україна»

Нещодавно поблизу заміського будинку Анни Панової, що за 50 км від Києва, на сільській дорозі з’явилися танки. За якусь мить двоє військових вийшли з броньованої машини і попрямували до хат, роззираючись довкола. Їхній вибір впав на будинок телеведучої. І вони постукали у хвіртку.

«Добрый день, – мовили, усміхаючись, люди у формі з автоматами та георгіївськими стрічками, – каже Анна Панова.

— Нам нужна ваша помощь. Можно, мы у вас тут на участке две своих машины поставим?».

За словами Анни, вона та її чоловік одразу зрозуміли, що окупанти використовують цивільних як живий щит. Але все ж таки жінка наважилась запитати, чи можна поїхати з хати.

А далі - кілька хвилин паніки, страху та жаху. Думки лише про маленьку дитину, яку Анна встигла перенести у ванну. «Що з нами буде? Що буде з малою?!», - думки роїлися у голові одна за одною.

Їх відпустили.

- Ми швидко покидали в машину трохи речей і поїхали до знайомих, які живуть у тому ж селі. Вони забрали нас до сусідів, в яких був погріб. І там, 20 людей на 20 квадратів ми провели ніч під обстрілами, – розповіла Анна Панова. – Дітей укутали ковдрами. А дорослі на свій страх і ризик підіймалися нагору, бо вміститися у погребі всім було нереально.

За словами ведучої каналу «Україна», росіяни встановили на виїзді з села блокпост з «їжаками» і не випускали машини цивільних. Її будинок вороги не залишали, зробивши з нього свою «базу», а також зробили собі штаб у будинку в центрі села, виселивши мешканців.

- Наступного дня ми зважилися ризикувати, щоб якось врятуватися. Дочекалися паузи у стрілянині, почепили на машину білий прапор, я посадила маленьку доньку на коліна і ми поїхали до блокпоста на виїзді, – розповіла ведуча. – За кілька хвилин дороги я подумки попрощалася з життям. Ми страшенно боялись раптової кулі окупантів із якоїсь засідки. Але вибору не було. Ми їхали вперед».

Перші 20 кілометрів дороги, за її словами, були, як у фільмі про апокаліпсис. Але Анна Панова з родиною все ж таки добралися до українського блокпоста, за яким були наступні – теж з нашим прапором.

Читайте також: Хроніки місцевого опору - 4

Схожі новини

Популярне за добу

Популярне за тиждень