«Привчаємо ліцеїстів до стандартів НАТО»
Із наступного року вступати до Військового ліцею ім. Героїв Крут зможуть і дівчата
У Військовому ліцеї ім. Героїв Крут я бувала не раз. Щоразу бачу, як «Крути» розвиваються. Спершу там з’явився суперсучасний спортивний комплекс. Потім — нова комп’ютерна техніка, інтерактивні дошки, новітні освітні програми й підходи до навчання.
Напередодні 1 вересня вирішила піти саме до «крутян». Щоразу, коли дивлюся на цих юних хлопців, думаю про те, що саме на їхні плечі ляже важливе завдання — захищати Україну від ворога. Скільки в їхніх очах сили та мужності!
Раніше наша газета писала, які жахливі умови були тут — застарілі навчальні кабінети, спортзал, туалети. Сьогодні усі вбиральні відремонтовані. Є й душові кабіни. Кардинальних змін зазнали навчальні кабінети.
Заходжу всередину. На стіні — фото новітніх бойових героїв — лейтенантів, майорів, капітанів і підполковників… Усі вони — випускники ліцею.
Підіймаємося з начальником ліцею Юрієм Гусаром на другий поверх і йдемо дивитися кабінети. «Частина викладачів із нашого навчального закладу звільнилася, — розповідає пан Гусар. — Не змогли працювати в сучасних умовах. Натомість прийшли нові педагоги та командири-вихователі. Серед офіцерів 80% - учасники бойових дій. Для ліцеїстів вони беззаперечні авторитети».
У класі суспільно-гуманітарних наук на стінах фотошпалери із зображеннями Ліни Костенко, Левка Лук’яненка, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Лесі Українки, Івана Франка. Бачила у класах також стенди про князя Святослава, короля Данила, Костянтина Острозького, Євгена Коновальця…
Ліцеїсти не сидять весь урок в одному кабінеті. Теоретичні теми поєднуються з практичними заняттями. Тоді столи виставляють колом. А далі можуть продовжити навчання на футбольному чи пейнтбольному полі… «Ми говоримо про сучасний, натовський підхід до навчання, — пояснює полковник Юрій Гусар. — Застосовуємо у навчанні новітні програми. Їх брали у Києві, в Національному університеті оборони, також маємо налагоджені контакти з литовцями й грузинами, переймаємо їхній досвід. Незабаром відвідаємо Литву, сподіваємося, будемо мати спільні акції».
«Що спільного у ліцеїстів, які вступають до цього закладу?» — допитуюсь. «Розуміння того, що вони можуть долати труднощі, — каже заступник начальника Військового ліцею ім. Героїв Крут із виховної роботи капітан Тарас Гривул. — Це відчуття власної сили. Більш урочистими словами — відчуття переможця. Ми, коли закладали гасло ліцею „Тут юність вчиться перемагати“, звертали увагу на те, що свою першу перемогу ліцеїсти здобули, коли вступили сюди. Витримали певний режим, адаптувалися. Якщо дитина вирішить покинути військовий заклад через те, що вступила, наприклад, під тиском батьків, то це навіть на краще. Тому що маємо випустити вмотивованого та сильного майбутнього офіцера, з відповідними моральними якостями, який у перспективі піде захищати країну».
Цікавлюся, чи вступатимуть до ліцею дівчата? «Ми вже анонсували, що наступного року прийматимемо дівчат. Такими є вимоги часу, і голова Львівської обласної ради Ірина Гримак нас підтримує. Але маємо вчасно завершити капітальний ремонт казарм — на це потрібні немалі кошти, — веде далі Тарас Гривул. — Нам важливо, аби влада зрозуміла, яке значення мають для суспільства такі військові заклади. Аби ми не жебрали кожну копійку. До розвитку ліцею долучилася Львівська міська рада, яка планує виділити для ліцею необхідні кошти на додаткове встановлення інтерактивних дощок. Тоді освітній заклад буде забезпечений ними на 100%. Аби армія не фінансувалася за залишковим принципом. Наші випускники через чотири роки свого навчання у військових вишах ідуть на війну. Їхні однолітки у той час на 4−5-му курсі починають тільки думати: „А може, я не туди вступив?“. А „крутяни“ вже отримують у підпорядкування кілька десятків людей, за життя і здоров’я яких вони відповідають».
На вході зустріла колишнього атовця-добровольця пана Олександра, який супроводжує на навчання до ліцею свого сина. Владислав закінчив 8-й клас, йому 14. «Ми готувалися до вступу два роки, — каже батько. — По-перше, морально. Потім фізично. Син готувався до іспитів з математики та української мови. Хочемо з сином жити у вільній державі». А Владислав додає: «Хочу стати справжнім чоловіком і захищати Україну».
Читайте також: «До 8−9 класу дитина буде „нульова“, а батьки про це не знатимуть»
