Путін помилився: прісної води під Азовським морем нема

Мінекономрозвитку Росії повідомило 20 квітня, що Криму і Севастополю виділено додатково кошти у вигляді субсидії з резервного фонду російського уряду в обсязі 1,134 і 2,148 млрд рублів відповідно. Ці кошти, як уточнили в міністерстві, призначені для вирішення проблем з водопостачанням. Віцепрем'єр-міністр Росії Марат Хуснуллін, перебуваючи в Криму, запевнив, що півострів «забезпечений водою на найближчі роки». Він також анонсував на початок літа старт робіт з буріння свердловин для забезпечення півострова технічною водою. 5 травня він заявив, що для забезпечення Криму водою почнуть робити свердловини в Азовському морі. Вже в червні Хуснуллін сказав, що геологорозвідка, яка ведеться в Азовському морі, показала, що під дном моря є прісна вода. Російський уряд повідомляв раніше про плани виділити Криму і Севастополю ще 5 млрд рублів на ліквідацію дефіциту води.

В кінці травня російський віцепрем'єр Криму Євген Кабанов повідомляв, що російські фахівці почали бурити свердловини в Азовському морі для оцінки запасів прісної води. За його словами, наявність води підтверджено. Попередні результати про її якість можуть бути отримані до 1 липня. 31 травня віцепрем'єр російського уряду Криму Світлана Маслова повідомляла, що рішення про будівництво опріснювальної установки в селі Фрунзе Сакського району в Криму «заморожене» до тих пір, поки не будуть отримані результати дослідження водоносних жил під дном Азовського моря.

І ось зараз, нарешті, вчені, гідрологи і навіть політики прийшли до єдиної думки — під Азовським морем прісної води, придатної для використання населенням та виробничими потужностями Криму, немає.

На днях російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар в ефірі Радіо Крим. Реаліі заявив: «Забудьмо про видобуток води з Азовського моря. Це такий же проєкт, як опускати хмари. Можна і Середземне море випаровувати і відправляти воду в Крим. Яка різниця, де нагрівати? А можемо в Атлантичному океані підігріти… Те, що там знаходиться під Азовським і під Чорним морем, це ми знаємо, ми цим займалися…», — сказав Медовар.

А підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов заявив, що знайдена під Азовським морем вода виявилася непридатною для подачі в водопровідні мережі Криму через високу мінералізацію.

Сергій Аксьонов уточнив, що кримські станції не впораються з очисткою необхідних для півострова обсягів такої води, тому проєкт з видобутку води з дна Азовського моря, за його словами, «доведеться забути».

«Очистити на добу мільйон кубометрів або два — це нереально. У такій ситуації доведеться цей проєкт забути і ставити дві опріснювальні установки у Фрунзе і в Ялті — це єдиний вихід з становища. Іншого взагалі немає», — цитує російського главу Криму провладна агенція видання «Кримінформ».

За словами Аксенова, Бештерек-Зуйський водозабір є останнім розвіданим місцем з придатною кількістю підходящої для мереж Криму води і є єдиним перспективним джерелом в Сімферопольському районі. «Інших родовищ в зоні Сімферополя, які перспективно могли б бути розроблені і дати пристойні обсяги води в мережу, немає. Науці, принаймні сьогодні, про це невідомо», — підтвердив Сергій Аксьонов.

Відомо, що серії посушливих років були і за Радянського Союзу, і після, але тоді Крим рятував Північно-Кримський канал, який давав 1,5 млрд кубометрів, які поповнювали підземні горизонти, промивали ґрунт і не давали змоги солоній воді підійматися на поверхню та засолювати ґрунти. Замінити канал ніяк не можна, вважають вчені.

Юрій Медовар стверджує, що «в пошуках альтернатив, потрібно розуміти, що як тільки ми порушуємо щось в єдиній системі, ми порушуємо всю систему. Потрібно дивитися, що є в Криму, які обсяги, які водоносні горизонти, важливо зрозуміти які саме є ці підземні води, де йдуть солонуваті води, які не можна використовувати без очищення. Цим і займуться вчені Інституту водних проблем РАН в Криму. Всі дослідження потребують чималих витрат, потрібні станції, гідрохімія, лабораторії, потрібно зловити напрямок підземних вод. Це час і гроші — дуже серйозні дослідження».

Професор кафедри екології Києво-Могилянської академії, академік Академії економічних наук України, експерт Кримськотатарського ресурсного центру Євген Хлобистов 31 травня під час онлайн-презентації дослідження «Особливості змін клімату, екологічної ситуації та стан еколого-кліматичного моніторингу на території окупованого Криму за період 2015−2020 рр.» висловив переконання, що «вода, видобута російськими гідрологами Криму з-під Азовського моря, потребуватиме додаткового очищення, вона не відповідає критеріям питної. Щобільше, складний соляний склад цієї води вимагає навіть для технічного споживання доочистки або приведення в безпечний стан».