То чи є в антикорупційному законі «лазівка» для корупціонерів?

Пройшовши багатостраждальну, майже річну, дорогу з часу розробки, внесення законопроекту, його бурхливого обговорення у суспільстві і за кордоном, гострих суперечок у парламенті і під стінами ВР, 14 червня нарешті набув чинності закон України про Вищий антикорупційний суд. Є сподівання, що протягом року він запрацює і на ділі. Однак як тільки текст цього документа з’явився в офіційному виданні Верховної Ради — газеті «Голос України», зайшла мова про його… фальсифікацію.

Ударив на сполох керівник громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін. Каже, що без згоди народних депутатів у цей закон вмонтували норму, згідно з якою апеляційні скарги фігурантів кримінальних справ НАБУ, які нині знаходяться на розгляді у судах загальної юрисдикції, а також буде передано туди ще до утворення Антикорупційного суду, теж розглядатимуть у звичайних судах. А не в Апеляційній палаті Антикорупційного суду, як того нібито вимагали експерти Венеціанської комісії. За словами Шабуніна, цю правку не зачитував голова Комітету правової політики та правосуддя Руслан Князевич, її там не обговорювали. Зрештою, як і не озвучували під час розгляду у сесійній залі. На основі цього Шабунін зробив висновок про свідомий обман. Каже про «лазівку для топкорупціонерів».

Народний депутат Єгор Соболєв вважає, що цю правку, за вказівкою з високих кабінетів, зробили навмисно — аби могли уникнути відповідальності багато чиновників, яким уже висунули звинувачення у корупції і передали їхні справи служителям Феміди. «Такі пани, як Мартиненко, Насіров, Кулик та (з високою вірогідністю) Охендовський з Аваковим матимуть можливість „порєшать“ з нинішніми суддями», — емоційно заявив Соболєв.

Чи є підстави говорити про законодавче шахрайство, злочин, вчинений у кулуарах парламенту? У профільному Комітеті категорично заперечили звинувачення на свою адресу. Сказали, що «конфліктну» норму обговорювали під час підготовки законопроекту до другого читання. Що дійшли згоди щодо неї ще 21 травня. А Руслан Князевич оголосив її «під стенограму» на засіданні Верховної Ради. Зрештою, кажуть у Комітеті, ця норма повністю відповідає, а ніяк не суперечить рекомендаціям «Венеціанки».

Крапки над «і» поставив секретар цієї комісії Томас Маркерт. За його словами, Венеціанська комісія не наполягала на включенні в закон про Вищий антикорупційний суд норми про те, що нинішні «корупційні» справи повинні проходити апеляцію в Апеляційній палаті.

То хто кого обманює?

В Європі з нетерпінням чекають англійського перекладу тексту закону про Вищий антикорупційний суд. Лише проаналізувавши його, західні експерти можуть сказати, чи відповідає він вимогам дня. І чи нема у ньому маніпуляцій.