Передплата 2024 «Добра кухня»

Хто вкрав «Апостола»?

У Львівській галереї мистецтв нова пропажа: виявили підміну ще десятків стародруків.

Скандал навколо зникнення 95 раритетних стародруків і двох манускриптів із фондів Львівської національної галереї мистецтв набирає обертів. Як розповів журналісту «ВЗ» директор галереї Тарас Возняк, під час звірки існуючих фондів, яка триває, було виявлено, що відбулася підміна ще десятків стародруків. «У тому ж акті є частина книжок не виявлених, - сказав Тарас Возняк. - Тобто на їх місці стоять інші книжки. Думаю, відбулася підміна. Орієнтовно це ще десятки стародруків».

Книжкові раритети роками зберігалися у цьому непристосованому приміщенні, яке колись слугувало душовою для будівельників екзотичного проекту “Львівське метро”.
Книжкові раритети роками зберігалися у цьому непристосованому приміщенні, яке колись слугувало душовою для будівельників екзотичного проекту “Львівське метро”.

Наразі Музей мистецтва давньої української книги закритий для відвідувачів, його працівників відсторонили від виконання службових обов’язків. Зараз там працюють слідчі, проводять досудове розслідування, складають протоколи. Нагадаємо, під час резонансної прес-конференції, яка відбулася 4 січня, Тарас Возняк заявив, що з фондів Музею мистецтва давньої української книги, що є відділом Львівської національної галереї мистецтв, зникли 95 кириличних стародруків і два манускрипти (рукописи). Загалом у цьому музеї зберігалося близько 600 позицій фондів. Після звернення директора до правоохоронних органів поліція за фактом зникнення відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 191 (привласнення, розтрата майна, або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) КК України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Тим часом інтернет-видання «Варіанти» опублікувало повний список 95 стародруків, що зникли з Галереї мистецтв. Список «Варіанти» отримали з власних джерел. Це кириличні видання XVI-XVIII ст., серед них і рідкісні експонати, які цінують колекціонери. Серед них, зокрема, і стародрук «Апостол», виданий у Львові 1574 року першодрукарем Іваном Федоровичем (другий такий примірник, на щастя, виявили у фондах). Директор галереї Тарас Возняк підтвердив достовірність цього списку, зазначивши, що в ньому є багато орфографічних і граматичних помилок, які дослівно повторюються в інвентарних книгах Музею книги. Ще на прес-конференції Тарас Возняк заявив, що один із примірників «Апостола» свого часу продавався в Інтернеті за 300-400 тисяч доларів. Таким чином загальна вартість книг, що пропали, може сягати десятка мільйонів доларів.

Також під час прес-конференції виступила екс-директор галереї Лариса Возницька-Разінкова, яка звинуватила Тараса Возняка у паплюженні світлої пам’яті Бориса Возницького, а також заявила, що за її керівництва усі стародруки були наявні у фондах. Усі добре пам’ятаємо, як при зміні керівництва галереї частина інтелігенції Львова і музейники збирали підписи на підтримку доньки Бориса Возницького, скеровували їх у Міністерство культури. Але це не допомогло - за результатами конкурсу на посаду директора галереї переміг культуролог, громадський діяч Тарас Возняк.

«Обмін люб’язностями» між новим і старим директорами виніс на поверхню стару проблему непристосованого приміщення Музею книги, в якому досі зберігалися раритетні стародруки. Це двоповерхова цегляна будівля без фундаменту і нормального даху, яка у 80-х роках минулого століття слугувала душовою і роздягальнею для будівельників екзотичного проекту “Львівське метро”. У ті часи у дворі позаду палацу Потоцьких спорудили вентиляційну шахту для метро, але через це сам палац дав тріщину. Проект будівництва метро закрили.

У 1997 році у цю «времянку» перенесли стародруки та інші раритети (в тому числі останки самого першодрукаря Івана Федоровича та його сина) з приміщення Онуфріївського монастиря, де в радянські часи функціонував Музей імені Івана Федорова. Приміщення монастиря тоді передали церкві, тож стародрукам там місця не знайшлося. Лише у 2014 році після ґрунтовного дослідження за участі польських спеціалістів останки Федоровичів перепоховали - у тому ж самому Онуфріївському монастирі.

Стародруки ж залишалися під благенькою охороною декількох сторожів глибоко пенсійного віку. Тарас Возняк розповів на прес-конференції, що ще торік у грудні звертався із питанням виділення нового приміщення для Музею української книги до голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина. Голова ЛОР розповів журналісту “ВЗ”, що питання з приміщенням почнуть вирішувати найближчим часом, коли закінчаться свята. Що це за приміщення, ні музейники, ні керівництво області чомусь не розголошують... Єдине, що вдалося з’ясувати журналісту “ВЗ”, що це не буде будівля колишнього так званого Російського культурного центру на вул. Короленка, 1, а якесь звичайне, “неодіозне” приміщення.

А тим часом...

Складність пошуків зниклих стародруків полягає ще й у тому, що вони не існують в одиничному екземплярі, а є друкованими виданнями з певним накладом. Зокрема, відомо, що існує понад 90 примірників першої друкованої книги в Україні - стародруку “Апостол” Івана Федорова 1574 року. Торік у травні директор Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського Володимир Попик заявив, що такий “Апостол” зник з відділу стародруків та рідкісних видань. Такі видання, які мають велику наукову й історичну цінність, активно “крутяться” на ринку старовини, є предметами колекціонування відомих політиків і бізнесменів. Так, торік лідер фракції “Блок Петра Порошенка” Ігор Гринів задекларував низку творів мистецтва, зокрема старовинні ікони і книги, серед яких “Апостол” 1574 року і “Острозька Біблія” 1581 року, виданих першодрукарем Іваном Федоровим. Вартості творів мистецтва нардеп не вказав. На закиди журналістів Ігор Гринів обтічно відповів, що ніколи в житті нічого не крав, і знає, “в кого зберігався його примірник “Апостола” протягом останніх півстоліття”.