«Електорат, який підтримував Партію регіонів, — у прострації»

Постанова ЦВК з переліком місцевих рад на Донбасі, вибори до яких 25 жовтня не відбудуться, не стала крапкою у дискусії про те, чи не припустилися у Києві серйозної помилки, благословивши місцеві перегони хай навіть на частині підконтрольної Україні території Донеччини і Луганщини. Голосування може обернутися людськими жертвами, застерігають противники такого рішення. Та й в умовах, коли навіть на звільнених територіях Донбасу населення ще під дією путінського дурману, проводити вибори, мовляв, безглуздо: убивчий коктейль Молотова з перефарбованих регіоналів і «сепаратюг» у місцевих радах гарантований. У тих, хто за проведення виборів на Донбасі, - свої аргументи. Керуючись, кажуть, страхом перед реваншем «папєрєдніків», можна, ще на роки поховати шанс навернення Донбасу до України. Про це — у розмові з політичним експертом, координатором проекту «Сильні громади Донеччини» Валентином Краснопьоровим.

- Коли остаточно визначилися з «територією без виборів» (122 місцеві ради на підконтрольній Україні території Донбасу), у багатьох виникло питання: хто і за якими критеріями складав список цих рад? Якщо керувалися застереженнями Донецької і Луганської обласних військово-цивільних адміністрацій (ОВЦА) про небезпеку проведення виборів у 30-кілометровій зоні від лінії зіткнення, то чому, наприклад, Артемівськ і Костянтинівка потрапили до списку нерекомендованих, а Маріуполь — ні?

- Тут свою роль зіграло не лише те, що Маріуполь — знакове місто, і непроведення там виборів вплинуло б на імідж України як демократичної країни. Є підозри, що не обійшлося без політичних домовленостей. У Маріуполі - багато представників олігархату, які мають там потужні економічні об'єкти і могли пролобіювати проведення виборів. В Артемівську і Костянтинівці це не вдалося. Можливості в опального Сергія Клюєва, мера Олексія Реви (якщо говорити про Артемівськ) та в екс-регіонала Бориса Колеснікова і нардепа Дениса Омельяновича (які мають значний вплив у Костянтинівці), очевидно, не ті, що в Ахметова. Зрештою, і громада у Маріуполі була активнішою.

- Звучали підозри, що питання виборів у конкретних містах Донбасу (у тому ж Маріуполі) було елементом політичних торгів навколо голосування за зміни до Конституції. Мовляв, у такому бартері (голоси «за» в обмін на вибори) був зацікавлений «Опозиційний блок».

- Чув такі припущення від людей, які крутяться в урядових і парламентських колах. Наштовхує на роздуми і те, що, наприклад, у Донецькій ОВЦА Маріуполь, за всіма параметрами, визнали таким, в якому проводити вибори не можна. А тут Центрвиборчком ухвалює протилежне рішення. Заступник голови ЦВК Андрій Магера запевняв, що насправді це військово-цивільна адміністрація подала Маріуполь як такий, де вибори мають відбутися. Але у нас є великі сумніви щодо цього. Бо у тій же ОВЦА були вкрай здивованні рішенням проводити вибори у Маріуполі.

- Один з головних аргументів тих, хто був проти виборів: від перестановки місцями колишніх «регіоналів» ситуація у місцевих радах Донбасу не зміниться.

- Є два варіанти — проведення виборів або запровадження ручного керування (введення військо-цивільних адміністрацій). У ВЦА, які вже створені, теж бачимо людей, які були у Партії регіонів чи мали стосунок до регіоналів. Проблема у тому, що кадрів бракує. Якщо не даєте людям можливості обирати, потрібно дати їм щось взамін. Ефективного керівництва ВЦА взамін не буде, оскільки є серйозний кадровий голод. Тому найкращий вихід — все ж таки вибори. Є великі шанси, що в регіоні у місцеві ради нарешті зайдуть різні політичні сили. Є шанси у партії Порошенка, «Самопомочі», «Батьківщини». Якщо раніше у Донецькій області було по одному-два представники так званих демократичних сил, то зараз можуть бути цілі фракції. І чим раніше це станеться, чим раніше вони вказуватимуть на негативи правління колишніх регіоналів, тим краще. Якщо ж не проводити зараз вибори, уся відповідальність за ситуацію в регіоні впаде на центральні органи влади, збільшуючи тим самим можливості агітувати за себе для все тих же старих регіональних еліт. Небезпека для української влади у цьому разі очевидна: за два роки вона повністю дискредитує себе в очах населення Донбасу (бо потенціалу для якихось революційних реформ наразі не видно), і тоді - великі проблеми у 2017 році, коли знову мають відбутися місцеві вибори. Люди казатимуть: ви позбавили нас можливості обирати, а самі за два роки нічого не зробили. Якщо мислити не сьогоднішнім днем - мовляв, колишні регіонали знову матимуть більшість у місцевих радах Донбасу, а на два-три роки наперед, то рішення проводити вибори є стратегічно виграшним. Зрештою, можливості «Опозиційного блоку» перемогти на виборах до більшості місцевих рад у регіоні не такі вже і безхмарні, як вони це подають. Йде розкрутка альтернативного політичного проекту «Наш край», керованого президентською Адміністрацією. Туди влилося багато «контрольованих» екс-регіоналів. Як працює «Наш край» на Донбасі? Залучають колишніх чи діючих мерів з розрахунком, що люди там мислять патерналістично і голосуватимуть за тих, хто вже був у владі... Політична конкуренція у регіоні хоч і не є достатньо демократичною, але, слава Богу, почалася, чого понад 20 років тут не було.

- Але чи навіть з політичною конкуренцією вибори на Донбасі не стануть суцільною імітацією волевиявлення? В умовах розрухи, злиднів, страху, відчаю голоси за пакет гречки чи макаронів можна оптом скуповувати.

- Згадайте недавні довибори у Чернігові. Це я до того, що підкуп матиме однакову силу як у центрі, так і на сході чи півночі. Хіба що на заході люди не так масово продаватимуться за гречку, бо там все-таки краща політична свідомість. Демократичність виборів ставлять під загрозу саме технології, які були задіяні у 205-му окрузі. І це проблема не Чернігова, не Донбасу, а всієї України. Така людська психологія: якщо хтось купує, то хтось і продається. Проблему потрібно вирішувати, підвищуючи політичну культуру у суспільстві. Але без кримінального переслідування за підкуп це буде утопією. І тут вже питання до держави, до правоохоронних органів: чи здатні вони забезпечити дотримання законів, якими посилили кримінальну відповідальність за підкуп виборців?

- Яку явку прогнозуєте на виборах у Донецькій і Луганській областях? Очевидно, дасться взнаки страх людей перед можливими обстрілами чи терактами?

- Думаю, явка буде низькою не лише на Донбасі, а й по Україні взагалі. На місцевих виборах нормально, коли явка сягає 40, а то й 30 відсотків. На Донбасі, думаю, буде відсотків 20-25. І тут річ не лише у питаннях безпеки. Електорат, який раніше підтримував Партію регіонів, тепер — у прострації. Він показав низьку явку на минулих президентських і парламентських виборах. Те саме, скоріш за все, буде і на місцевих. Ці виборці ще не знайшли себе, їм треба активно допомагати, показувати, що є проукраїнські політичні сили, здатні вирішити їхні проблеми. «Опозиційний блок» не може мотивувати колишній регіонівський електорат, бо втратив довіру у багатьох з цих виборців.

- У «ДНР» і «ЛНР» заявили, що готуються до своїх виборів — 18 жовтня і 1 листопада. Наскільки це вплине на ситуацію у регіоні? - Якщо вибори, які збираються провести у «ДНР» і «ЛНР», відбудуться, це означатиме зрив Мінських домовленостей. Буде ескалація конфлікту, знову почнеться активна фаза обстрілу, що може вплинути і на ті території, де виборча кампанія (оголошена відповідно до українського законодавства) все ж таки стартувала. Це може просто зірвати вибори.