Хто на новенького у Львові?

До початку місцевої виборчої кампанії ще півмісяця, проте політики, втративши терпець, “на повну котушку” почали обробляти електорат. Зокрема, у Львові активно навертають виборців у свою віру потенційні учасники перегонів за крісло міського голови. Володимир Гірняк з білбордів ледь не на кожному перехресті втовкмачує жителям міста Лева, що він є “лідером позитивних змін”. Народний депутат від “Фронту Змін” Ігор Васюник підказує львів’янам, що вони “варті кращого”. Кажуть, спробувати мерського хліба планує і колишній віце-спікер українського парламенту — “свободівець” Руслан Кошулинський. Довіру виборців він завойовує портретом у камуфляжній формі учасника АТО і вітанням з Днем Незалежності. Перебратися з парламентської зали у львівську ратушу не проти лідер “Народного контролю” Дмитро Добродомов і представниця “УДАРу” Оксана Юринець. Наскільки високі шанси цих та інших “шукачів мерського щастя” у протистоянні з політичним “важковаговиком” — чинним міським головою Андрієм Садовим (за умови, що той не замахнеться на київські апартаменти Віталія Кличка)? Чи здатні вони посунути його з львівського “трону”?

Про це — у розмові з політологом Анатолієм Романюком.

- Головним кандидатом на львівську “булаву” залишатиметься чинний мер Андрій Садовий. Він має високий рівень підтримки, — каже експерт Анатолій Романюк (на фото). — Згадувані вами інші претенденти на посаду міського голови, які “розкручені” значно менше, намагаються стартувати дещо раніше, щоб максималізувати свій результат. Говорити про їхні шанси можна буде з врахуванням всіх нюансів виборчої боротьби, яка ще попереду. Сьогодні маємо одну ситуацію, у вересні-жовтні вона може змінитися. Перспективи всіх претендентів на посаду міського голови Львова залежать від того, у скільки турів пройдуть вибори мера. Якщо у два, тоді шанси когось з тих, хто протистоятиме Садовому, зростуть. Саме у цьому полягає основна інтрига виборів у Львові.

- Сам Садовий поки що відмовчується. Чи правильна його вичікувальна тактика?

- Не погодився б з вами на рахунок “відмовчується”. Андрій Іванович активно працює — проводить прямі радіо- і телезустрічі з виборцями, частіше з’являється на львівських вулицях, намагається демонструвати виборцям свою відкритість. У ЗМІ він — “на виду”. Садовий ніде не розповідає, що йде на вибори. Йому і не потрібно цього робити. Садовий — чинний міський голова. Все, про що звітує (а отже — агітує), він робить саме як мер. Його важко звинуватити у тому, що порушує закон, завчасно розпочав чергову виборчу кампанію...

- Побутує думка, що львів’яни “перенасичені” Садовим, хочуть побачити “свіже обличчя” (Садовий вже 9 років керує містом). Чи помічаєте ви такі настрої у львівської громади? Чи, як мовиться, від добра добра не шукатимуть?..

- Садовий і його команда тривалий час працюють у Львові. Мають велике коло своїх прихильників. Але так само не секрет, що частина громадян не задоволена роботою як міського голови, так і всієї міської влади... У політиці є так званий оціночний чинник, характерний для багатьох країн, де виборну посаду обіймають довгий час одна людина або представник однієї політичної сили. Від них накопичується втома, отож, незважаючи навіть на пристойні показники, виборці починають шукати їм заміну. Згадайте, як при високих результатах, які мала консервативна партія в Англії після успішних років правління Маргарет Тетчер, перемогу на виборах отримала партія лейбористів. Головним мотивом тодішнього голосування за лейбористів було те, що партія Тетчер “приїлася”... У цьому році відбулися вибори президента Польщі, будуть вибори до парламенту. Одним з чинників того, чому програв Броніслав Коморовський і чому може програти його “Громадянська платформа”, називають певну втому суспільства від того, що при владі тривалий час перебували представники цієї політичної сили. Те саме може бути і у випадку зі Садовим.

- Ви казали про виборчу інтригу у Львові. Чи є потенціал у Садового всі питання зняти у першому турі?

- Безперечно, є. Садовий має можливість виграти вибори міського голови з першого заходу. Але ж це вибори... Шанси є як в однієї, так і в іншої сторони.

- Чи може Садовий, який декому “приївся”, для підняття своєї популярності вдатися до нестандартного кроку, якогось політичного трюку, — щоб його втретє внесли на львівський трон на руках?

- Чи внесуть на руках — складно сказати. Вибори — це завжди щось невідоме. Стовідсоткової гарантії ніхто ніколи не дасть. Все залежатиме від перебігу виборчої кампанії. Садовий зможе стати мером вже у першому турі, якщо успішно працюватиме, а опоненти “не тягнутимуть”. І навпаки: якщо Садовий допустить прорахунки у своїй виборчій стратегії і тактиці, а його конкуренти проведуть свої кампанії на належній висоті, розв’язку буде перенесено на другий тур.

- Несподівано про свої мерські амбіції заявив Дмитро Добродомов, який ще кілька місяців тому відхрещувався від таких планів. Сказав, що Садовий не стільки працює для Львова, скільки піариться, використовує Львів як технологічний майданчик для наступного кроку — вочевидь, для президентських перегонів. Наскільки цей нардеп є небезпечним суперником для “двічі мера”?

- Не вірю, що Добродомов, Гірняк, Васюник чи інші здатні виграти у першому турі у Садового. Але кожен з цих кандидатів здатен знайти свою групу виборців, в якої отримає підтримку. Сукупний результат палітри “альтернативних” кандидатів може становити понад 50% голосів, відтак другий тур виборів мера у Львові неминучий.

- Крім уже названих, ви бачите харизматичних осіб, які у боротьбі за головне крісло у львівській ратуші могли б кинути рукавичку Садовому та іншим політикам?

- Ще рано підводити риску. Можуть з’явитися одна-дві фігури з різних середовищ, які здатні стати центрами притягнення уваги частини громади Львова. Обговорюються різні варіанти. І невідомо, від кого ці “темні конячки” відтягуватимуть голоси — від Андрія Івановича чи від його конкурентів.