Потворні гримаси закарпатського «контрабасу»

Мукачівські події зі стріляниною, кров’ю, погонями сколихнули всю Україну. Не було б Мукачевого, рано чи пізно прорвало б ще десь. Тамтешні події лише стали ключем, який, відчинивши іржаву клітку з красивими євродекораціями, явив світові замкнене у ній чудовисько. Саме так виглядаємо в очах цивілізованого світу, який нарешті побачив в усій «красі» євроремонт по-українськи: смердючі, зацвілі, поточені шкідниками шпалери початку 90-х - під тонюсіньким шаром європейської штукатурки.

Завжди рветься там, де тонше. Так було з Кримом, який влада (тут можна підставляти прізвища будь-кого з українських президентів, парламент будь-якого скликання чи уряд будь-якої каденції — не помилитеся) і не намагалася зробити українським за духом, а не тільки за «пропискою». Так сталося з Донбасом, де десятиліттями «понятія» витісняли закон, де у пошані були не авторитетні, а авторитети, які диктували свої правила гри не лише Донеччині і Луганщині, а й Києву. Так трапилося і з Закарпаттям, яке ще до Помаранчевої революції прославилося як західний бастіон бандитського «бєспрєдєлу». Згадайте хоча б мукачівські вибори мера у квітні 2004-го, які стали символом закарпатської «Сицилії».

Закарпатський бастіон не впав за Ющенка, який грізно обіцяв бандитам тюрми, щедро живлячи при цьому так званий балогівський клан, котрий призначив себе співвласником найзахіднішої області. Не підігнав таран під «кримінальноавторитетні» закарпатські мури і Порошенко. А навіщо рубати курку, яка несе золоті яйця і для закарпатських «птахівників», і для їхніх столичних покровителів? Як точно висловився закарпатський письменник Андрій Любка, контрабанда давно стала державним видом бізнесу. «Протягом усіх років Незалежності вона мала потужне державне лобі, а місцеві політики саме на ній і сколотили свої маєтки, - написав Андрій Любка у своєму блозі. - Тому і не знайшлося жодної людини чи інституції, яка б по-справжньому боролася з цим явищем.... На контрабандному ринку у частці всі — і опозиціонери, і влада, і митниця, і бандити. Тільки-но з’являлися новини про викриття чергової контрабандної оборудки чи відставку начальника митниці, всім ставало зрозуміло: відбувається переділ сфер впливу. Немає сумнівів у тому, що події в Мукачевому — одна з ланок цього процесу».

Хто і що ділив (контрабандний ринок цигарок чи наркотиків) і яка роль у цьому «Правого сектору», «мандатоносців» Ланя та Балоги — питання до право-

охоронців. Так би мало бути, але, як кажуть на Закарпатті, не є. Про що питати закарпатську прокуратуру, міліцію, митницю? Чому у них під носом розплідник контрабанди розвели і як це позначилося на рівні життя тих же людей у погонах? Та це все одно, що питати у міліцейських чинів Житомирщини чи Рівненщини про боротьбу з незаконним видобутком у цих областях бурштину. Принцип той же: що не можемо побороти, треба очолити, а якщо не можна очолити, потрібно хоча б свою «долю» вибити.

Чи, може, керманич МВС Аваков не відав, що відбувається на Закарпатті (у «Фейсбуку» не рапортували)? Тоді до міністра — інше запитання: «А навіщо він такий здався — сліпоглухонімий?». Волонтер Георгій Тука, по-моєму, у десятку поцілив, оцінюючи «заслуги» МВС у мукачівських подіях. «У разі, якщо на Закарпатті справді відбулася спроба «переділу ринку», - написав він у своєму блозі, - керівництво МВС несе усю повноту відповідальності за бездіяльність своїх структур. Де оперативні співробітники? Де розвідка? Де робота на випередження? Нічого цього не було. Чому керівництво МВС досі не ліквідувало злочинний синдикат «кримінал - менти - контрабанда»? Чому «профукало» присутність в області групи озброєних людей?! Це можливо лише у двох випадках: низький професійний рівень, або... «в долі». По-моєму, обидва варіанти зводяться до негайної відставки керівництва МВС. І це зовсім не «політичне замовлення». Це — єдиний спосіб вберегти країну від сповзання у прірву і хаос повномасштабної революції».

Є про що спитати і «Правий сектор», і його керманича Дмитра Яроша. У їхній версії мукачівських подій теж чорних плям вистачає. Історія про відважних лицарів, яких вкурвила бездіяльність влади і які вирішили самі розібратися з бандитами, не в’яжеться ні з сумнівною славою закарпатського «Правого сектора», ні тим паче з законом, правом плювати на який «правосеків» ніхто не наділяв (хіба самі себе). Керуючись аргументами «адвокатів» «ПС» (систему, яка не хоче ламатися під закон і порядок, потрібно ламати під дулами автоматів), далеко не зайдемо. До цивілізованої Європи — точно. Зрештою, після мукачівських подій дорога туди для нас ще довшою стала. Про швидкий безвізовий режим з ЄС можна забути, як і про західну підмогу Україні летальною зброєю. Хіба Захід дурний давати убивчу зброю, знаючи, що вона може бозна-де спливти (контрабандою у нас і підводний човен сушею спроможні перегнати)?

Та повернімося до «Правого сектору» і тих, хто виправдовує його «дулоносну» політику. Цікаво, чи те ж саме розповідали б прихильники «кульових» аргументів, якби камуфляжники зі «секторівськими» нашивками вдерлися б у їхній будинок і взялися «розкуркулювати» усе, що погано лежить? А що: у того ж закарпатського «Правого сектору» досвід «розкуркулення» і люстрації без суду і слідства вже є. Ось що розповів про це журналіст з Закарпаття Павло Білецький: «Мукачівським подіям передували інші «подвиги» закарпатського «Правого сектору». Це і стрілянина з пораненням міліціонера біля приміщення СБУ, і намагання захопити Ужгородський національний університет, і фінансові розбірки, які «ПС» називав люстрацією. Належного покарання за терористичні дії під стягами «Правого сектору» ніхто не поніс».

Безкарність породжує вседозволеність. А її ні патріотичними поривами виправдати не можна, ні героїчними заслугами на донбаському фронті. Тим паче, що це — заслуги хлопців, які тиснуть на курок на передовій, а не на «стрілках» у мирному Мукачевому. Скільки батальйонів речник «ПС» Артем Скоропадський грозився на Київ відправити? 18-19? При тому, що на фронті під «секторськими» прапорами їх лише два. То що виходить: поки вісімсот-тисяча бійців «ПС» воюють на передовій, удесятеро більше «військо» - у запасі? Чи тиловим «забезпеченням» займається, використовуючи трофейну зброю? І скільки б Дмитро Ярош не виправдовувався, що ці «пушки», мовляв, опинилися в арсеналі «тилових» «ПСівців» ще до його розпорядження про заборону вивозити зброю із зони АТО, це — не аргумент. Зрештою, «Правому сектору» слід усвідомити різницю між відстоюванням сили права (закону) і демонстрацією права сили.

«Це дискредитація справжніх патріотів України, - заявив, коментуючи мукачівські події, президент Петро Порошенко. - Жодна політична сила не повинна і не матиме жодних озброєних формувань. Жодна політична організація не матиме права обзаводитися банальними кримінальними угрупованнями». Тільки що, питається, у владних кабінетах зробили для того, аби «на корню» зарубати появу кишенькових армій на службі у тих, хто платить?

Коментарі до теми

Соня КОШКІНА, журналіст

Річ не лише у «Правому секторі». Таких, як вони, по всій країні достатньо. Зі зброєю у руках. Але поки не вибухнуло в одному конкретному місці, всі дружно вдавали, що у нас тиша-гладь-благодать, що немає такого явища, як залучення озброєних «бійців» для бандитських розбірок (бандитсько-депутатських у тому числі), що «бійці» не нагострилися так заробляти. Вибухнуло — дружно кинулися гасити. І так — в усьому. Замість того, аби системно вживати превентивних заходів, чекаємо, поки півень клюне, а потім — гасимо фланги.

Роман ДОНІК, волонтер

Знаю, що ДУК «ПС» (Добровольчий український корпус «Правого сектору». - «ВЗ»). потрібне фінансування, і це фінансування не завжди законне. Але я категорично проти «рішал» під прапорами «ПС», які ведуть на убій простих патріотів. Чому і як «рішали» стали на чолі організацій по областях, напевне, питання до керівництва як ДУК, так і ДУК «ПС». Якщо не будуть проведені чистки, то найближчим часом «ПС» своїми руками нагребе собі землі на могильний горбик. Щодо боротьби системи з ворогами, залиште ці пісні для дітей. Це не боротьба з «контрабасом» і злочинцями. Зі злочинцями не їздять на «стрілки». Їх або знищують, або саджають. Але не домовляються. Забирати гроші на розвиток національної ідеї у злочинців — це одне. А отримувати «долю» зі злочинів — інше. Я також категорично проти, коли під святими ідеями вибудовуються нові схеми і, завдяки славі ДУК, починають «кришувати» «кришувальників». Якщо хтось думає, що ДУКівці на фронті не розуміють, що відбувається, дуже помиляється. І не підуть люди з передової воювати проти ВСУ, МВС і Нацгвардії, тому що хтось глибоко у тилу катається на джипах на «стрілки» з контрабандистами чи злочинцями. Прикро, коли люди, які гинуть на передовій, і «рішали» носять одні шеврони.