Крихкий мир, вилами по воді писаний...

В Україні і у світі зітхнули з полегшенням — з’явилася надія, що нинішнє кровопролиття на Донбасі і його переростання у великомасштабну війну вдасться зупинити. Такі сподівання народилися після того, як у Мінську в результаті 16-годинних переговорів між першими особами Німеччини, Франції, України, Росії досягнуто згоди про мирне врегулювання найзапеклішого у цьому столітті збройного конфлікту на континенті.

У столиці Білорусі ухвалено два документи. У декларації, що її оголосили Ангела Меркель, Франсуа Олланд, Петро Порошенко, Володимир Путін, підтверджується “повне дотримання суверенітету і територіальної цілісності України”, сказано, що альтернативи мирному вирішенню виниклої проблеми немає. Усі чотири керманичі підтримали “Комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей”, під яким поставили підписи члени Тристоронньої контактної групи — спецпредставник ОБСЄ Хайді Тальявіні, другий президент України Леонід Кучма, посол РФ в Україні Михайло Зурабов та представники невизнаних утворень “ДНР”, “ЛНР” Олександр Захарченко, Ігор Плотницький. Як з’ясувалося, останні зважилися на свої автографи лише після того, як їх “попросив” про це Путін, а на того, своєю чергою, натиснули західні лідери.

Нова мінська угода містить 13 пунктів, не менш важливі примітки. Документ передбачає “негайне і всеосяжне припинення вогню” в окремих районах Донецької і Луганської областей, починаючи з 0 годин 15 лютого, тобто у ніч із суботи на неділю. Деталі припинення вогню обговорять начальники генштабів українських і російських Збройних сил.

Для створення зони безпеки сторони конфлікту протягом 14 днів мають на відстань від 50 до 140 км (!) відвести важке озброєння різних модифікацій, включаючи “Гради”, “Смерчі”, “Урагани”, “Торнадо”. Українські війська повинні відійти від фактичної лінії зіткнення, а “ополченці” — від межі, що існувала на момент 19 вересня. Контроль за цими процесами здійснюватимуть експерти ОБСЄ (в тому числі з допомогою радіолокаторів, супутників, безпілотників).

Не пізніше ніж на п’ятий день після відведення важкої зброї у форматі “всіх на всіх” має відбутися обмін військовополоненими, заручниками. Петро Порошенко заявив, що йдеться і про ув’язнену у Росії Надію Савченко (її можуть звільнити шляхом помилування, амністії), хоча в документі її прізвища немає.

Архіважливий пункт — з території України має бути виведено всі іноземні збройні формування, військову техніку, найманців, а також має бути роззброєно незаконні групи.

У перший же день з часу припинення вогню мають розпочатися переговори про проведення (згідно з українським законодавством) місцевих виборів на Донбасі, визначено територію, на яку поширюватиметься закон про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Нова угода передбачає помилування і амністію осіб, які брали участь у подіях на Донбасі, їх не можна буде переслідувати і притягати до відповідальності. На територіях, які стали зоною бойових дій, має бути забезпечено доставку і справедливий розподіл гуманітарної допомоги, у рамках правового поля України відновлено соціальні виплати, оподаткування, комунальні розрахунки, діяльність банківської системи (відновити її допомагатимуть Німеччина і Франція).

Угода передбачає відновлення з боку уряду України повного контролю над державним кордоном. Такий контроль має розпочатися наступного дня після місцевих виборів на Донбасі і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання.

Ще один пункт угоди — проведення до кінця 2015 року конституційної реформи, яка, зокрема, передбачала би децентралізацію, прийняття законодавства про особливий статус окремих районів Донбасу.

Президент Петро Порошенко заявив, що Україна жодним чином не поступилася своїми національними інтересами, в угоді немає ні слова про федералізацію, автономність. Однак експертів насторожили деякі положення у примітках, які наділяють нинішніх сепаратистів небезпечними правами. Згідно з цими примітками, нові місцеві органи влади на Донбасі братимуть участь у призначенні прокурорів і суддів (які, безперечно, обслуговуватимуть місцевих князьків). А також створюватимуть “загони народної міліції”. Все це узаконить нелегітимні формування...

Думки з приводу

Тарас СТЕЦЬКІВ,

народний депутат кількох скликань

Перші враження від мінських домовленостей: хиткий і складний компроміс, який може розвернутися у будь-яку сторону. На ці домовленості сильно вплинув успішний наступ під Маріуполем і успішна оборона Дебальцевого... Плюси угоди: припинення вогню з 15 лютого, відведення важкого озброєння за 14 днів,обмін і звільнення всіх полонених і заручників (включаючи Н. Савченко). Мінус: помилування і амністія всім бойовикам, для чого треба прийняти закон.

Найважливіші проблеми залишилися невирішеними: коли проводити місцеві вибори на окремих територіях Донбасу? За 30 днів треба законом України визначити межі цих територій. За дужками залишилось питання про те, хто фінансуватиме окуповані території. Найбільш небезпечний пункт: відновлення українського контролю за кордоном і виведення іноземних військ та найманців відтерміновується до кінця 2015 р. і прив’язується до конституційної реформи в Україні, де має бути закріплений особливий статус цих територій (з їх правом мати свою міліцію, погоджувати призначення прокурорів і т. д.). Причому цей статус у Конституції має бути погоджений з представниками “ДНР” і “ЛНР”.

Це є прямим втручанням у внутрішні справи нашої держави. І найголовніше — цей пункт дає можливість Росії і бойовикам у будь-який момент і на будь-якому етапі зірвати це перемир’я і відновити бойові дії.

Ірина ГЕРАЩЕНКО,

народний депутат (“Блок Петра Порошенка”)

Всі кинулися трактувати мінські переговори, звично кричати “всьопропаловсєхздали” — замість того, щоб підтримати українську делегацію, яка напередодні чесно сказала, що це дуже крихкий шанс, і він може стати останнім. Але його потрібно використати, щоб країна не стекла кров’ю. З цих переговорів всі вийшли зморені і без переможних реляцій, бо знають ціну слова Путіна. Україна не здала жодної позиції. Ніякого федералізму, автономії! Всі домовленості — на базі мінських домовленостей вересня 2014 року... Для нас ключове — добитися виконання угод: припинення вогню, виведення чужих озброєних формувань, відведення важких озброєнь, звільнення всіх заручників, децентралізація, повернення українських законів і влади на ці території.

Сeргій TАРАН,

політолог

Ніхто не має ілюзій щодо того, що поки Путін при владі — стабільного миру в Україні бути не може. Тому справжнім переможцем Мінських домовленостей стане не той, хто краще пояснить журналістам виграшність перемовин для своєї сторони, а той, хто використає ефективніше можливий «оперативний мир» для посилення своїх позицій. Росія нав’язуватиме нам свою конституційну реформу з відмовою від євроатлантичної інтеграції, а також — через своїх агентів — розхитуватиме політичну ситуацію всередині країни. Для нас головне завдання — модернізація і переозброєння армії та всеосяжні реформи з тотальною лібералізацією вільної від олігархів економіки. Кризовий час для «оперативного миру» — передача під контроль України державного кордону. Тому часу на все — до кінця 2015 року, або доти, поки у Путіна станеться раптовий напад шизофренії.