«Патріоти»-перевертні

Майже рік тому, одразу після кривавих подій на Майдані, в Ужгороді виник «Правий сектор» Закарпаття. Після подій на Майдані, де частина представників “ПС” справді зіграла значну роль у переломі ситуації на користь громади, ця організація викликала у багатьох жителів України шану й повагу. Шанують люди і роль представників “ПС” та його лідера Дмитра Яроша у бойових діях на сході України. Та поки одні воюють, їхні побратими на Закарпатті займаються речами, цілком далекими від моралі...

Взяти хоча б останній інцидент із жорстоким побиттям в Ужгороді у ніч із 2 на 3 лютого волонтерів, котрі щодва тижні їздять із вантажами допомоги нашим військовим у зону АТО. Хлопців і дівчат не лише побили, а й фотографували криваве обличчя одного з них, жорстоким способом зав’язували виламані руки і піддавали тортурам. Пізніше волонтер Павло Павлов, котрого били й катували найбільше, під час засідання Громадської ради при УМВС України у Закарпатській області розповів, що найбільший удар припав саме на нього через те, що він неодноразово намагався перешкоджати самоуправству «правосекторівців» на Закарпатті. Павло також зізнався, що упізнав серед понад 20 чоловік, котрі його били, земляка з Березнянщини, який називає себе керівником служби безпеки «Правого сектору» Андрія Гоцу. За кілька годин до того ще один «правосекторівець» Роман Стойка, забравши в одного з ужгородських правоохоронців службове посвідчення, викрикував на камеру, що він двічі судимий і що йому ніхто нічого не зробить. Через бездіяльність працівників Ужгородського міськвідділу міліції нікого з фігурантів цих двох інцидентів з боку «ПС» затримано не було…

Ця ситуація, швидше, є наслідком численних безкарних діянь представників «Правого сектору» на Закарпатті. Аби у цьому переконатися, варто хоча б проаналізувати всі гучні вчинки цих хлопців на Закарпатті.

Люстрація як спосіб заробітку…

Уперше про «ПС» Закарпаття заговорили в лютому минулого року, коли його активісти прив’язали до стовпа начальника Чопської митниці Сергія Харченка і змусили його написати рапорт про відставку. Публічно принижений і наляканий посадовець на відео розповів про корупційні схеми у своєму відомстві, однак жодних правових наслідків це не мало. Замість віддати Харченка правоохоронцям і задокументувати злочини, «ПС» змусив його за 12 годин покинути Закарпаття. Після чого в Ужгороді відкрито заговорили про те, що з начальника митниці банально зняли дуже солідну суму грошей. А корупція на митниці як була, так і залишилася…

Через кілька тижнів — «люстрація» в. о. начальника УМВС Василя Турдая, котрий через свою попередню діяльність справді не заслуговував на цю посаду. Ще за кілька днів ті ж представники «Правого сектору» місцевого розливу без суду і слідства публічно принизили, ведучи як убивцю через усе місто, а потім мало не задушили у натовпі, заступника прокурора Закарпаття Івана Кайла. Знову безкарно…

Зґвалтування, крадіжки, зброя

У квітні минулого року за розбій і зґвалтування 58-річної жінки у селі Кам’яниці закарпатські правоохоронці затримали 24-річного бузувіра, який під час зізнання у злочині представився міліціонерам членом «Правого сектору». На підтвердження молодик показав посвідчення та розповів про свій шлях у «Правий сектор» і про те, чим зай­мався у цій організації.

Потім — силове захоплення дачі Медведчука «Ведмежа діброва», яке теж закінчилося нічим. Через три дні дачу довелося повернути лідеру «Українського вибору», а «ПС» звинуватили в крадіжці з неї цінностей. Зокрема, задокументовано викрадення лише картин відомих закарпатських художників на суму понад 10 мільйонів гривень…

«ПС» почав хазяйнувати і на Виноградівщині. Спочатку 18 «бійців» навідалися у нічний клуб, аби шантажувати його власника на гроші. Робилося це під виглядом «люстрації». Підприємцеві закидали причетність до Партії регіонів та погрожували облаштувати в його клубі свій штаб. Ще кілька підприємців Виноградова заявили, що до них приїжджали представники «ПС» і змушували платити за так звану охорону їхнього бізнесу. У тому ж Виноградові примусили місцевого директора лісгоспу Василя Агія написати заяву на звільнення. Пізніше колектив лісгоспу виступив на захист свого керівника. Відтак останній відкликав свою заяву, написану під тиском.

Згодом так звані носії справедливості без суду і слідства, так само перед тим шантажуючи власників на гроші, взялися руйнувати недобудовану міні-ГЕС у селі Нижньому Бистрому Хустського району. У травні п’ять десятків чоловіків (деякі озброєні автоматами Калашникова) зруйнували екскаватором частину новобудови й жорстоко побили кількох людей. Нині міні-ГЕС безперешкодно будується далі. Цей брутальний інцидент викликав у Нижньому Бистрому загальне обурення. Місцеві селяни, які не звикли вирішувати конфлікти такими методами, називають відтоді «Правий сектор» не інакше, як озброєними бандитами й найманцями.

Значний резонанс викликав інцидент за участі закарпатського «ПС», що стався у ніч на 12 серпня. Тоді на Львівщині, біля Стрия, співробітники УБОЗ затримали два позашляховики з шістьма бійцями «Правого сектору» Закарпаття. Оскільки водії на вимогу зупинитися не відреагували, убозівцям довелося застосувати зброю — прострелили колеса. Тоді, за офіційною інформацією УМВС Украї­ни у Закарпатській області, у двох автомобілях, крім кількох мисливських рушниць, які справді можуть бути зареєстрованими, виявили кулемет «ПК», п’ять автоматів Калашникова, два гранатомети, 12 гранат різного типу, 50 магазинів до АК з патронами, три штик-ножі, а також іншу, дрібнішу зброю та боєприпаси. З огляду на те, що бійці «ПС» поверталися із зони АТО, їх після перевірки та 12-годинного затримання відпустили, а всю зброю вилучили. Але залишилося запитання: навіщо везти у мирне Закарпаття такий арсенал зброї?

Стрілянина біля СБУ, спровокована «правосекторівцем»

Після цього представники закарпатського «ПС» відзначилися стріляниною у центрі Ужгорода, під стінами УСБУ. Тоді «правосекторівець» Богдан Пилипів двома пострілами поранив у ногу сержанта міліції, який виїхав на виклик. «ПС» одразу почав відхрещуватися від Пилипіва, мовляв, він уже позбавлений посади. Однак «Правому сектору» довелося визнати свою причетність до п’яного інциденту біля СБУ. Керівник обласної організації Олександр Сачко підтвердив, що один із затриманих — активіст «ПС», який щойно повернувся із зони АТО, брав участь у бойових діях і був контужений. Попередньо встановлено, що саме цей молодик намагався вирвати зброю в одного з міліціонерів, чим спровокував стрілянину. Чотирьох нападників тоді арештували. Відкрито кримінальне провадження за умисне завдання працівникові правоохоронних органів тілесних ушкоджень при виконанні службових обов’язків та хуліганство. Особу п’ятого учасника інциденту встановили (за даними міліції, він теж активіст «ПС»), його оголосили в розшук. Пораненого міліціонера госпіталізовано (на щастя, куля не зачепила артерії). До речі, через кілька днів він як доброволець мав виїхати в зону АТО. Нині Богдан Пилипів відбуває покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі…

Близько місяця тому той же «Правий сектор» фігурував у справі спроби силового захоплення ректорату Ужгородського національного університету. Тоді врятувати від наруги викладачів та співробітників університету зумів лише той же Павло Павлов, який самотужки відтіснив «правосекторівців» з університету. Як пізніше з’ясувалося, «ПС» виконував замовлення колишнього ректора УжНУ “регіонала” Федора Ващука, який забажав таким силовим методом повернути собі посаду.

Наявність в Ужгороді незаконного озброєного формування не може не турбувати громадськість. На засіданні громадської ради при УМВСУ в Закарпатській області керівники близько 25 громадських організацій заявили, що міліція, СБУ і прокуратура Закарпаття мають негайно дати оцінку діяльності цієї групи і притягнути її членів до відповідальності за вчинені злочини. В іншому випадку, активісти обіцяють взяти ситуацію у свої руки.