Російська рулетка для Путіна

Страшна катастрофа у небі над Донбасом, яка забрала життя 298 пасажирів «Боїнга-777», залишається темою номер один як в Україні, так і на Заході. Поки тривають пошукові роботи у зоні падіння лайнера, на вустах у світу застигло запитання: хто відповість за смерть невинних жертв? І хай там що покажуть офіційні результати розслідування, Кремлю від своєї кривавої ролі у цій трагедії не відхреститися. Без Путіна мирне небо Донбасу не пропахло б порохом і смертю. Навіть якщо доведуть, що збитий пасажирський літак — самодіяльність бойовиків, вини Путіна це не применшує (звідки у сепаратистів зброя і професійні військові кадри, очевидно). А поведінка Кремля після катастрофи лише підтверджує: путінському цинізму немає меж.

Аби забезпечити роботу експертів у зоні катастрофи, президент Петро Порошенко дав доручення припинити бойові дії у радіусі 40 кілометрів від місця падіння «Боїнга». Але прибрати головну перешкоду на шляху до об’єктивного розслідування це не допомогло. Озброєні бойовики продовжували гнути свою політику: усі дії, мовляв, тільки з їхнього дозволу, під їхнім контро­лем і з їхнім супроводом. «Довгих 96 годин закордонні представники чекають, поки зможуть потрапити на місце трагедії та розпочати об’єктивне й неупереджене розслідування», — заявив у понеділок президент Порошенко.

Пошукові роботи (до них залучили не лише «надзвичайників», а й місцевих шахтарів), як і в попередні три дні, тривали під дулами. На ранок 21 липня було знайдено 272 тіла і 66 тілесних фрагментів. Щоб доправити їх на територію, неконтрольовану бойовиками (через Донецьк — до Харкова), на станцію Торез підігнали додатковий потяг з чотирма вагонами-рефрижераторами. Перший состав із тілами 192 загиблих вже мав покинути Торез. Але бойовики заблокували рух, прикриваючись тим, що потрібно, мовляв, дочекатися прибуття іноземних представників, які мали б супроводжувати потяг. «Тіла будуть переправлені до Харкова лише після того, як на місце прибудуть міжнародні експерти, представники голландської, малайзійської сторін або «Червоного хреста». Їм належить супроводжувати потяг з тілами. Для цього ми готові приєднати для них окремий вагон», — заявив російським агентствам один зі «самопроголошенців» ДНР Анд­рій Пургін.

Чи не тих самих експертів «чекають» терористи, яким самі ж, за словами Порошенка, не дають потрапити у зону катастрофи? Схоже на те, що бойовики використовують ситуацію для затягування часу. Мабуть, з часу аварії ще не встигли всі «цеу» виконати щодо зачистки території. Експерти впевнені, що рештки літака, як і тіла загиблих пасажирів (які потім повернули у Торез), бойовики вивозили з місця катастрофи, аби позбутися очевидних доказів. Заодно і дипломатичну пошту, яку перевозили на борту злощасного «Боїнга», зі собою прихопили. А що не встигли, вогонь допоміг спопелити. У понеділок після обіду з’явилася інформація про пожежу на місці падіння літака (за попередньою інформацією, загоряння сталося через спеку).

Запізніле путінське звернення щодо авіакатастрофи над Донбасом — хоч і непрямий, але доказ того, що бойовики отримали з Москви рознарядку «зачистити» місце аварії, вважає військовий експерт Дмитро Тимчук. «Звернення зроблене 21 липня — через більш як три доби після катастрофи «Боїнга-777», — каже експерт. — За цей час терористи й спеціалісти, які екстрено прибули з Росії, встиг­ли викрасти найцінніші речові докази, на підставі вивчення яких можна зробити висновки про істинні причини трагедії. За нашими даними, цей процес координувався і контролювався безпосередньо Москвою. І супроводжувався активним втручанням терористів у роботу міжнародних експертів. При цьому бойовики, погрожуючи, використали вогнепальну зброю, про що повідомила місія ОБСЄ. Тож «відстрочене» звернення Путіна — не більше, ніж акція прикриття спроб приховати істинні причини трагедії з боку Росії і керованих нею терористів».

Один з найважливіших доказів — чорні скриньки зі збитого «Боїнга» — теж у руках бойовиків (точніше, вже, мабуть, у Москві). Це підтверджують не лише перехоплені СБУ телефонні розмови, а й вчорашня заява так званого ДНРівського прем’єра Олександра Бородая. На прес-конференції у Донецьку він оголосив, що знайдені на місці катастрофи бортові самописці буцімто збираються передати іноземним експертам (а чим російські — не іноземні?).

Але і без чорних скриньок є підтверд­жені свідчення того, що пасажирський літак був збитий ракетою, запущеною з контрольованої бойовиками території. Таку інформацію озвучив радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. «Президент Обама, — каже, — дав Путіну чітко зрозуміти, що у США є незаперечні докази космічної і радіолокаційної розвідок. Американські спецслужби аналізують весь інтернет-трафік, радіо- і телефонні переговори терористів та їхніх московських господарів, отриманих в результаті роботи системи Eshelon, а також з кораблів радіорозвідки НАТО, які перебувають у Чорному морі. Мета — з’ясувати, чи була команда від перших осіб у Москві, і, якщо так, то від кого саме. Чи це була самодіяльність терористів, які отримали таку грізну зброю? Думаю, найближчими днями американські спецслужби матимуть повний розклад — хто, кому і навіщо віддав команду на ураження пасажирського авіалайнера».

Ось версії, як Захід може розпорядитися цією цінною інформацією, неоднозначні. Варіантів два: вивести Путіна на чисту воду з потрухами, або отримати гарантії припинення агресії на Донбасі (плюс, можливо, ще якісь економічно-політичні бонуси) — в обмін на нерозголошення усієї правди про катастрофу з «Боїнгом».

Думки з приводу

Євген МАРЧУК, екс-міністр оборони

Тривале перебування чорних скриньок у зацікавленої в фальсифікаціях сторони може звести до нуля цінність показів. Або взагалі дати хибний слід. Спеціалісти це добре знають. По-друге, вилучення бойовиками тіл загиблих пасажирів може свідчити про те, що прибув інструктор і вказав, які саме тіла потрібно вилучити. А це тіла, в яких можуть бути осколки ракети чи боєприпаса, яким збили літак. Тобто незаперечні докази. За квитками легко встановити місце конкретного пасажира. І якщо він був пристебнутий до крісла, то за кутом проникнення осколків легко встановити точку вибуху. А якщо такі проникаючі поранення виявлені у багатьох пасажирів і точно встановлені їхні місця у літаку, то точка вибуху визначається з точністю до сантиметрів. Важливо, щоб були знайдені усі частини літака, особливо фюзеляжу. Це дає можливість встановити місце і розмір ураження. За розмірами руйнувань визначається потужність заряду і траєкторія польоту ракети. Думаю, терористи свідомо не допускали наших і міжнародних спеціалістів до місця трагедії і забрали тіла загиблих. Найімовірніше, там працювали інші спеціалісти, які добре знають, як розслідуються такі авіакатастрофи, що треба забрати, знищити чи спалити на місці. Очевидні спроби Росії перешкодити об’єктивному розслідуванню.

Валентин БАДРАК, військовий експерт

Іноді абсурдні версії, які озвучує російська сторона (говорячи, наприклад, про спробу теракту проти Путіна), покликані відволікти увагу суспільства й експертів від убивства майже 300 людей. Сподіваюся, США, ЄС і вся світова спільнота переглянуть своє ставлення до дій Москви і вживуть адекватних заходів для протидії. Тепер цілком очевидно, що тероризм загрожує не лише українцям, і що зона агресії з російського боку розширюється, несучи масштабнішу загрозу.

Марк САЛОНІН, російський військовий історик

Репутаційні втрати Росії — очевидні і важкі після загибелі майже 300 невинних людей — можна було б знизити, якби офіційна Москва з самого початку відмовилася від брехні. «Так, літак збитий нашою ракетою. Сталася трагічна помилка. Винні будуть суворо покарані. Сім’ям жертв катастрофи буде надана матеріальна і психологічна допомога». Тоді міжнародний резонанс був би іншим. Можна було б вдатися до маневру і перекласти всю провину на «ополченців», які нібито захопили справний ЗРК української армії і самі знайшли спеціалістів, які вміють з ним поводитися. Хоча й у цій версії усе хитко, пряма вина російської влади за знищення пасажирського літака могла б бути розмита. Але ті, хто здогадався розпалити на території сусідньої країни пожежу, виявилися нездатними навіть до захисту власних інтересів. У результаті репутаційні втрати Росії рухаються до максимуму у ситуації, коли трагічна помилка починає розростатися у свідому кампанію брехні, фальсифікації доказів, тиску на міжнародних експертів.