«Ласкаво просимо у парламент, панове сепаратисти!»

Під порохову завісу подій на Донбасі у Верховній Раді намагаються протягнути вибухонебезпечні зміни до закону про парламентські вибори. Хоча назвати це змінами язик не повертається. Бо попри солодкі обіцянки про виборче «пакращення», змінювати законописці нічого не збираються. Єдине, що виборчі блоки реанімувати хочуть. А так — усе по-старому: та ж змішана система (пропорційна, плюс — «мажоритарка»), ті ж «темні» списки (ніяких відкритих). Президент, який зуб давав, що не лише житимемо, а й обиратимемо по-новому, не просто в курсі такої підстави. Порошенко — її учасник.

Виборчих законопроектів у загашниках Верховної Ради ціла пачка лежить. Ось тільки виносити їх на розгляд у сесійній залі депутати не поспішають. Вже й дві постанови про саморозпуск парламенту зареєстрували, але і з ними гуму тягнуть.

Появу чергового виборчого законопроекту з «візою» представника президента у парламенті Руслана Князевича дехто сприйняв як сигнал. З Банкової, мовляв, натякнули депутатам, що час «організувати» для президента привід розпустити ВР. Ухвалюйте, панове, запропоновані вам нові виборчі правила, розвалюйте коаліцію (на сьогодні це — найкоротший шлях до розпуску парламенту) і будемо з датою дострокових виборів визначатися. Петро Порошенко усе на останню неділю жовтня киває. Значить, указ про відставку Верховної Ради мав би з’явитися не пізніше 28 серпня.

Оскільки парламент працюватиме без літніх канікул, вкластися у терміни — не проблема. Головне, виборчий закон переписати, як хором із президентом обіцяли: без «мажоритарки» і з відкритими списками. Здавалося б, де-де, а у законопроекті Князевича ці положення на передовій мали б бути. Князевич же — президентський «посол» у Верховній Раді. Та скільки не гортайте законопроект, ні про відкриті списки, ні про вибори виключно за пропорційною системою нічого там не знайдете.

Усе залишається, як і було: 225 обранців — за списками, стільки ж — за «мажоритаркою». Тільки до партійних списків пропонується ще й блокові додати. 2011-го виборчі блоки поховали, тепер пропонують «відкопати». Конституція, мовляв, передбачає обрання депутатів від блоків, а у законі про вибори «блоковість» не прописана.

Ще одна новела у законопроекті Князевича — прохідний бар’єр. Точніше — його різниця для партій і блоків (раніше він і для одних, і для інших однаковим був). Партійний поріг — п’ять відсотків. Блокам для перемоги доведеться семивідсотковий бар’єр подолати.

Не забули у проекті і страховку прописати проти можливого зриву виборів на Донбасі. Окружкоми зобов’язані будуть встановити результати голосування, незалежно від того, на скількох дільницях в окрузі проголосували. Якщо ж таких дільниць буде нуль, вибори визнають такими, що не відбулися (повторні, за законом, — через два місяці). Не всі, а тільки у проб­лемному окрузі. Одне слово, навіть якщо весь Донбас пролетить з голосуванням, загальні результати виборів через це не забракують...

Це для тих, хто у вибори за новими правилами увірував, законопроект Князевича скандальний. А для більшості у Верховній Раді — те, що треба. Ні тобі зайвого клопоту з відкритими списками, ні проблем з купівлею мандата через «мажоритарку» (страшно навіть уявити, хто може скористатися таким «шахером-махером» на Донбасі).

З цим законопроектом депутати вирішили не тиснути на газ. За внесення його до порядку денного на вівторковому засіданні лише «УДАРівці» хором проголосували. 65 «за» — рішення не прийнято. Чи то парламентські торги щодо розпуску ВР продовжую­ться. Чи, може, і взагалі вирішили з «достроковкою» пригальмувати — авось пронесе?

Коментарі для «ВЗ»

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, політтехнолог

Подані Князевичем зміни до виборчого закону — це законопроект президента. Виходить, Петро Порошенко порушує свою передвиборчу обіцянку про парламентські вибори за пропорційною системою з відкритими списками. Законопроект нічого не змінює. Єдине — відновлення виборчих блоків. Це вигідно двом основним гравцям — Петру Порошенку і Юлії Тимошенко (її блок відновиться на базі «Батьківщини» і партій-союзників). Так виглядає, що Порошенко відмовився від самостійного походу своєї партії на вибори (подейкували, порошенківську «Солідарність» може очолити Юрій Луценко. — «ВЗ») і пристав на варіант блоку Порошенка. Оскільки існує заборона на балотування президента, і він не може очолити список, то з цієї колізії можуть вийти, поставивши у список сина Порошенка, Олексія.

Якщо говорити про виборчий бар’єр, то наразі виглядає, що до Верхов­ної Ради проходять Блок Порошенка, «Батьківщина» (чи блок Тимошенко), «УДАР», Ляшко, Гриценко з «Громадянською позицією» і, можливо, «Свобода».

Якщо Порошенко не пішов на запровадження воєнного стану на Донбасі, значить, розглядає варіант із призначенням виборів на осінь — вересень-жовтень. (Затягування з виборами не на руку президентові, кажуть експерти. Чим далі, тим більше цифри у рейтингах мілітимуть. — «ВЗ»).

Ірина БЕКЕШКІНА, директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

Вибори обіцяли Майдану, це обіцяв Порошенко. Публічно ніхто з політиків не говорить, що вони не потрібні. А у приватних розмовах кажуть: «Та які вибори?!». З тих, хто у парламенті, на дострокові вибори ніхто не хоче. Через це з самого початку можна було прогнозувати, що нормальний закон, з відкритими списками, не набере потрібної кількості голосів (депутати раптом масово на лікарняне зляжуть, чи ще щось). А такий, як Князевич подав, може пройти. Бо влаштовує парламентські сили. Але це не те, чого очікувало суспільство. Цей закон не призведе до оновлення політикуму.

Олександр НЕБЕРИКУТ, представник Громадянської мережі «ОПОРА»

— Риторика про відкриті списки, розширення політичного поля для входження нових політичних сил залишається. Але насправді змінювати ситуацію ніхто у Верховній Раді не зацікавлений. Партії не готові до запровадження відкритих списків. Це ж не знайти 40-50 прізвищ, на яких триматиметься список (решта — випадкові люди, які часто навіть не мають стосунку до політики). У випадку з відкритими списками таких «слонів» потрібно щонайменше 100. Партії не готові шукати цих людей у регіонах (якщо йтиметься про регіональні відкриті списки). Вибори з відкритими списками остаточно дискредитують політичні партії. Буде очевидно, що партії як ефективні політичні організації не існують, тримаються на віртуальних структурах, які «оживають» лише під вибори, із вливанням у них фінансових ресурсів.

Думаю, за нинішньої ситуації повернення до виборчих блоків виправдане.

— У законопроекті Князевича є норма, яка дозволяє провести вибори і без Донбасу (якщо організувати їх там буде неможливо)...

— У такий спосіб вирішили застрахуватися, аби вибори відбулися у будь-якому разі. Але виникає питання щодо легітимності таких виборів. І так існує несприйняття нинішньої влади у певних регіонах. У разі ж, якщо вибори відбудуться без Донбасу, воно лише зростатиме. На президентських виборах регіональне представництво не відігравало такої ролі, як зараз (особливо зі збереженням «мажоритарки»). Може статися так, що якісь округи не матимуть своїх депутатів. І в цьому є небезпека. Можливо, для вирішення цієї проблеми пізніше будуть довибори по окремих округах. Або ж довший термін Верховна Рада залишатиметься недоукомплектованою (парламент буде повноважним, навіть якщо з 450 депутатів оберуть лише 300. — «ВЗ»).