«Наказ про кривавий розгін Євромайдану віддав особисто міністр внутрішніх справ»

Якось напередодні Дня української міліції зустрівся у неформальній обстановці з тоді начальником обласного управління міліції генералом Віталієм Максимовим. Підняли келихи за міліцію, і Віталій Вікторович почав згадувати, як працював простим опером, як йому тричі доводилося бувати під кулями, як проклинала тоді його ненормовану роботу дружина. Відчувалося, що ця людина закохана в службу.

Після кривавого розгону вночі з 29 на 30 листопада Євромайдану в столиці ставлення пересічних українців до правоохоронців різко змінилося. Як сприйняли ганебні дії колег ті, хто все життя віддав міліції, вирішив поцікавитися у генерал-лейтенанта міліції Віталія Максимова, який пішов у відставку три роки тому.

— Віталію Вікторовичу, які почуття вирували у вас, коли дивилися по телевізору, як “беркутівці” нещадно дубасять людей на Євромайдані?

— Я тридцять років віддав службі в міліції. За цей час було чимало складних ситуацій: Помаранчевий майдан, студентські протести... Але такого жорстокого застосування спецпідрозділу тоді навіть уявити не могли.

Відповідальність за кривавий розгін Майдану та побиття людей взяв на себе начальник главку київської міліції Валерій Коряк. Та переконаний, що наказ віддав особисто міністр внутрішніх справ Захарченко. Начальник столичного главку справді може віддати наказ “Беркуту” розігнати якийсь стихійний ринок чи перешкодити блокуванню вулиці. Та лише — київському “Беркуту”. А в ту ніч у столиці діяли загони “Беркута” з усіх областей. Наказ цим підрозділам міг віддати лише міністр. Ось хто йому наказав розігнати людей — президент чи керівник РНБО — можна лише здогадуватися.

Мене дратує, як Коряк на телекамери розповідає, що саме він віддав наказ. Якщо він взяв на себе відповідальність, то мусив би вже бути арештованим на два місяці, як це зробили з активістами Євромайдану, які буцімто провокували правоохоронців. А він ходить на волі та посміхається...

— Звідки у “беркутівців” така жорстокість? Чимало пересічних громадян навіть вважали, що у столиці по-звірячому діяли не українські, а російські спецназівці.

— Раніше у спецзагін “Беркут”, який створювався для охорони громадського порядку під час масових заходів, боротьби з тероризмом, захоплення небезпечних озброєних злочинців, був ретельний відбір. Кожен кандидат у спецпідрозділ проходив, зокрема, й психологічний відбір. Кадровики цікавилися, чи не зв’язана ця людина з криміналом, навіть, як до неї ставляться сусіди. Зараз такого немає.

Переконаний, що перед розгоном Майдану спец­призначенці отримали від своїх командирів відповідну команду. Не церемоньтеся, мовляв, хлопці, “відірвіться на повну”, і нічого вам за це не буде. Подивіться, як вже після цього розгону спецпризначенці “відтискали” людей від барикад в урядовому кварталі. Обійшлися ж без розбитих голів...

Боюся, після резонансу, який отримали криваві події на Майдані в усьому світі, вже почали шукати “крайніх”. Ними призначать двох-трьох “беркутівців”, над якими влаштують показовий судовий процес. Цим бійцям, мабуть, вже дають інструкції: скажете на суді, що з дружиною розлучилися, що у вас негаразди в родині. Через це були знервовані, отож не усвідомлювали, що робите. А начальство, кажіть на суді, давало наказ діяти у рамках закону... Взамін на такі показання пообіцяють умовне покарання.

— Ще до подій на Євромайдані рівень довіри українців до міліції катастрофічно падав. Після відомих подій у Врадіївці соціологічні опитування показували, що міліції довіряє лише один відсоток населення.

— У цей один відсоток, мабуть, увійшли хіба що державні службовці, які навіть під час анонімних опитувань бояться висловити своє ставлення до влади. Яка може бути довіра до міліції, якщо ця структура сьогодні повністю заполітизована та забізнесована? Практично всі посади в міліції купуються. Рік тому мені пропонували повернутися на службу та очолити одне з обласних управлінь міліції. Та мав за цю посаду заплатити 350 тисяч доларів. За рік, що минув, мабуть, ціни зросли. Люди, які купили керівні посади в міліції, мусили ще писати кров’ю розписки про те, що виконуватимуть будь-які накази влади, яка продала їм “хлібні місця”.

Криміногенна ситуація в Україні дуже складна. Як на початку двотисячних років знову почастішали збройні напади на інкасаторів, вбивства на замовлення, кривавий переділ сфер впливу. А міліціонери тим часом збирають “каси”. Юнак, який вчиться у відомчому вузі, платить під час сесій за іспити та заліки. Потім, коли приходить на службу, мусить заплатити за посаду. А згодом щомісяця збирає гроші, щоб здати їх в “касу” своєму безпосередньому керівникові. Той, своєю чергою, несе “касу” вищому керівництву.

— І цю ситуацію ніяк не виправити?

— У 2005 році, вважаю, президент Віктор Ющенко зробив велику помилку — звільнив з міліції всіх керівників, які служили при попередній владі. Йому слід було вигнати з міліції тих, хто справді виконував політичні замовлення чи переймався не так службою, як власним бізнесом. А чесних професіоналів залишити. У 2010 році на ті самі граблі наступив президент Віктор Янукович, який також вигнав з міліції всіх, хто прийшов під час попередньої влади, щоб звільнити керівні посади для своїх ставлеників.

Для реорганізації міліції слід провести тотальну переатестацію. Та починати її мають не з сержантів, а з генералів. До такої пере­атестації обов’язково слід долучити громадськість. На місцях люди чудово знають, що такий-то начальник обласного управління чи райвідділу міліції має такі-то фірми, записані на його дружину, що такий-то офіцер отримує “другу зарплату” у певній бізнесовій структурі.

Наразі переатестації, які час від часу призначають, торкаються лише сержантів та офіцерів певних підрозділів. І роблять їх лише для того, щоб позачергово зібрати “касу”, в яку мусить заплатити кожен, хто хоче залишитися на службі.

— Віталію Вікторовичу, коли ми зустрічалися, ви, як це і мусив робити міліціонер, уникали навіть розмов про політику. Зараз ви цивільна людина. Можете сказати, на якому ви боці барикад?

— Я увійшов у партію “УДАР”. Навіть балотувався від цієї політичної сили у депутати. Вважаю, що чинну владу мусимо змінити. Для цього слід об’єднатися всім опозиційним силам.

Довідка «ВЗ»

Віталій Максимов народився 1955 року у Чернівцях. Службу в міліції почав 1980 року. Пройшов шлях від опер­уповноваженого карного розшуку до начальника обласного управління міліції.

З 2005 по 2006 рік керував міліцією Львівщини. Тричі очолював міліцію Тернопільщини, двічі — міліцію Закарпаття. У 2010 році звільнений у запас у званні генерал-лейтенанта міліції. Зараз працює директором з питань безпеки та правового захисту ХмОД АТ “Райффайзен банк Аваль”.