Літо — на заробітках

У багатьох дітей і підлітків спекотна літня пора асоціюється не тільки з відпочинком, а й із заробітком. Вони охоче роздають флаєрки, торгують на ринку кухонним приладдям чи городиною. Заробляють, аби мати власні кишенькові гроші, поїхати на відпочинок у Карпати чи піти у такий омріяний басейн чи фітнес-центр. Першокурсник-будівельник Ярослав, який разом з іншими хлопцями недалеко від Приміського вокзалу роздавав рекламки з написом “Двері”, розповів, що його ще не взяли на роботу — на стажуванні перший день. “Мені сказали постояти два дні, тоді вирішать, чи брати мене на роботу. За день обіцяли платити по 100 гривень”. Працює студент зранку і до 17-ї години.

У 16-річної Софії стабільніше становище, вона вже два місяці у центрі продає стартові пакети одного з мобільних операторів. Підшукала їй таку роботу подруга, яка раніше почала працювати під червоною парасолькою. “Звісно, я можу попросити гроші у батьків, але хочу мати свої, вкладати їх у себе — відвідувати басейн, фітнес-центр”, — розповідає майбутня перукарка. За день дівчина продає 10-20 стартових пакетів (одна картка коштує 15 гривень), з кожного проданого має п’ять гривень. “Мене ця робота на час канікул влаштовує. Іншої наразі шукати не хочу”, — додає дівчина.

Її одноліток Роман також вміє заробити копійчину. Як і Софія, вже протягом двох місяців працює у центрі — продає квас. “Може, вам налити скляночку квасу, велику чи меншу”, — пропонує хлопець. Коштує квас 4 і 6 гривень. У чергу покупці за напоєм не вишиковуються, та молодий продавець переконує, що квас купують. “У день мені платять 70 гривень, працюю до 19-ї години. Дуже хочу заробити собі на відпочинок у Карпатах”, — ділиться Роман.

Неповнолітніх працівників, окрім як у центрі, можна зустріти на ринках. На Краківському, ховаючись з невеличким прилавком під парасолькою, кухонний крам продає Петро. Він — майбутній студент харчового коледжу, працює тут уже два місяці. “Роботу знайшов собі сам: проходячи базаром, побачив оголошення, — розповідає хлопець. — За день можу продати на 200 — 500 гривень, з виторгу маю 25%”.

У бажанні підзаробити міським дітлахам не поступаються діти з області. Вони разом з бабцями і мамами стоять на ринку у торгових рядах. Поміж помідорно-капустяно-морквяних рядів на Краківському ринку кореспондент “ВЗ” помітила дівчинку з банкою малини. Їй щось пояснювала жінка, яка стояла трохи далі, теж з малиною. “Ми з тіткою із села Зарудців Жовківського району, продаємо малину, один літр — 18 гривень. Моя мама теж на ринку, продає пляцки”, — розповідає 14-річна Соломія. За день дівчина заробляє від 100 гривень. Стоїть на базарі доти, поки не продасть усю зібрану малину (5-6 літрів), тоді їде додому.

Коментарі для «ВЗ»

Любов ЛЄСНА, начальник відділу Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області

У законодавстві прописано, що неповнолітні можуть працювати з 14 років, для них встановлено скорочений режим робочого часу. Проте оплату праці їм мають здійснювати як повнолітньому працівнику в повному обсязі. Для працівників віком від 16 до 18 років встановлено 36-годинний робочий тиждень, для осіб15-16 років і учнів 14-15 років, які працюють в період канікул, — 24 години на тиждень.

Христина ТУРЕЦЬКА,психолог

Якщо неповнолітні діти працюють у межах дозволеного законодавством, у цьому я бачу позитивні речі. Найперше, вони розуміють, звідки беруться гроші, можуть оцінити їх вартість, не будуть намарно витрачати батьківських коштів. Загалом, діти, які звикли працювати (йдеться взагалі і про працю вдома, працю — як навчання), які отримують результати від своєї роботи, напевно зможуть зреалізувати себе в майбутньому.

Проте у ранньому працевлаштуванні дітей є і негатив, — якщо йдеться про експлуатацію неповнолітніх. Також може не розв’язуватись криза ідентичності: дитина може перестати шукати себе у соціумі, відповідати на питання, ким вона буде, і яке місце займатиме, — адже вона вже працює.