«В Яценюка великі повноваження. Але не монопольні»

У політичних і експертних колах продовжують обговорювати об’єднавчий з’їзд опозиції. Чи не найбільше аналітиків цікавить питання: чи «не затінить» фігура голови політради Арсенія Яценюка постать лідера партії Юлії Тимошенко?

Чи з часом не перебере на себе колишній очільник «Фронту Змін» «царські повноваження», чи, бува, не «приватизує» партію ЮВТ? Такі побоювання існували у ряду ветеранів «Батьківщини», про що вони написали Тимошенко у відомому «листі 12-ох». Однак, схоже, Юлія Володимирівна (попри те, що публічно відпустила Яценюку купу компліментів) зробила все, щоб контроль над «Батьківщиною» залишався в її, а не в інших руках.

Голова ПОЛІТРАДИ ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк (цю посаду ввели минулої п’ятниці на закритій частині з’їзду) тепер наділений великими, але не безмежними повноваженнями. В його обов’язки входитиме координація роботи очолюваної ним парламентської фракції (це він робив і досі). Яценюк також організовуватиме діяльність політради, представлятиме партію у контактах з іншими політичними силами і громадськими організаціями. Тобто говоритиме від імені «Батьківщини». Однак це зовсім не означає, що його голос буде вирішальним. На переконання експертів, Тимошенко завбачливо виставила запобіжники у вигляді своїх груп впливу у різних керівних структурах партії. У політраді, яка нараховує 84 члени, видання «Комерсант-Україна» ідентифікувало лише близько 20 осіб, яких можна образно назвати «людьми Яценюка». Тобто три четвертих складу політради є «вухами і очима» екс-прем’єра. Міцні позиції Тимошенко застовпила за собою і у президії політради. 14 із 18 членів цього органу пов’язують саме з екс-прем’єром.

Олексій ГАРАНЬ, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор Школи політичної аналітики

Об’єднання політичних сил є завжди достатньо складним процесом притирки різних команд, структур. Це якщо не йдеться про поглинання, яке ми спостерігали у випадку з тігіпківською «Сильною Україною». У даному випадку — зовсім інший приклад, маємо справді об’єднання «Батьківщини», «Фронту Змін», «Реформ і порядку». Ми бачили різні думки, суперечливі дискусії і навіть конфлікти, що було неминучим. Я розцінював би це як необхідний компроміс: три сили зрозуміли, що поодинці їх розчавлять. У своєму листі Юлія Тимошенко критично визнала помилки 2010 року, колишні непорозуміння з Яценюком, які мали драматичні наслідки. Навіть за ґратами Тимошенко залишається моральним лідером, символом партії. Це і підтвердив з’їзд, висуваючи її кандидатом у президенти. При цьому ми повинні бути реалістами: Янукович зробить все для того, щоб не дати Тимошенко брати участь у політичному житті, навіть якщо вона виїде з України. За таких обставин резервним кандидатом буде Яценюк. Об’єднання «Фронту Змін» і «Батьківщини», безумовно, посилює його позиції, але Яценюк не отримує монопольного володіння. Якщо проаналізувати склад керівних органів, то бачимо, що туди увійшли найближчі соратники колишнього лідера «ФЗ». Але це не «рейдерське захоплення», яке дехто прогнозував (такою була лінія Банкової, яка намагалася всіляко перешкодити цьому об’єднанню). Це — баланс….