Головою ЦВК буде не Лавринович. Наразі

Замість пенсіонера Володимира Шаповала на Банковій пропонують призначити у ЦВК «інститутського» Олександра Копиленка.

Парочкою президентських подань до Верховної Ради на Банковій розвіяли одразу дві інтриги, які кілька місяців витали над Центрвиборчкомом. Перша — чи продовжать ще на рік виборчкомівську «корочку» голови ЦВК Володимира Шаповала? Друга — якщо ні, то чи справдяться розмови про те, що у крісло головного виборчкомівця пересяде міністр юстиції Олександр Лавринович?

Точкою відліку кадрової «заворушки» у Центрвиборчкомі став 65-й день народження Володимира Шаповала (25 травня). Для держслужбовця цей вік — путівка на пенсію. Якщо тільки у високих кабінетах не вирішать залишити цінного кадра ще на рік (законом така можливість передбачена). У випадку з Шаповалом відтерміновувати проводи на пенсію не стали. «Ініціативи щодо продовження терміну перебування на держслужбі не було, — заявив представник президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко. — Сам Володимир Шаповал не звертався. Тому президент виконав свою конституційну місію (вніс подання на звільнення Шаповала. — «ВЗ»)».

Голова ЦВК сам вирішив не просити про додатковий рік, чи, можливо, йому натякнули, що клопотати не варто? Зрештою, яка тепер різниця? Президентське подання на звільнення Шаповала є. А до нього — ще одне: про призначення у ЦВК Олександра... ні, не Лавриновича (про якого стільки розмов було), а Копиленка.

Не напружуйтеся, намагаючись згадати, хто це такий. 51-річний Копиленко — широко відомий хіба що у вузьких колах. Офіційну біографію його можна знайти на сайті Інституту законодавства Верховної Ради. Цю структуру Копиленко й очолює упродовж останніх 11 років. Був віце-президентом Національної академії правових наук України, працював радником голови ВР (спочатку Олександра Ткаченка, пізніше — Івана Плюща). Говорити про новий запис у трудовій книжці Копиленко не поспішає. На запитання про появу свого прізвища у президентському поданні відповідає небагатослівно: дякую, мовляв, за довіру президентові, давайте зачекаємо, що парламент скаже.

Голоси «Регіонів» Копиленкові, звісно ж, гарантовані. Навряд чи опиратимуться і комуністи. А ось опозиціонери благословляти кадрову перестановку у ЦВК не поспішають. Їх не стільки кандидатура Копиленка не задовольняє, скільки процедура її внесення. За законом, президент мав провести консультації з парламентськими фракціями і лише потім вносити подання. А Янукович, нарікають опозиціонери, чхати на цю вимогу хотів.

Якщо вже зайшлося про зміни у Центрвиборчкомі, кажуть в опозиції, то перше, що треба змінити, — правила формування ЦВК. А то, мовляв, на Банковій підступні плани виношують. «У президентській Адміністрації розробляється сценарій: як, програвши вибори президента, залишитися при владі, — заявив керівник фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк. — У рамках цього сценарію основне завдання — захоплення ЦВК. У них є досвід 2004 року, коли народ проголосував проти Віктора Януковича, але ЦВК визнала його переможцем на президентських виборах. 2015 року так не буде». Опозиціонери наполягають на скороченні складу ЦВК з 15 до шести «душ» і рівному представництві у комісії усіх парламентських сил: по одному представнику від кожної фракції, плюс — делегат від позафракційних.

Так чи інакше, а велика «кадриль» у Центрвиборчкомі — не за горами. І не тому, що опозиція напирає чи Банковій «конче треба». У червні 2014-го збігає семирічний термін повноважень усіх членів ЦВК (крім одного — Олександра Осадчука, якого призначили у лютому 2010-го). А це означає, що напередодні президентських виборів головну виборчу комісію формуватимуть заново. І голову ЦВК обиратимуть знову (на засіданні комісії, таємним голосуванням). Виходить: хто б зараз не сів у крісло Шаповала, просидить у ньому лише рік — до «перевиборів» у ЦВК.

Не виключено, що з подачі Банкової на роль тимчасового «генерала» просуватимуть Копиленка. Враховуючи, що чисельна перевага у ЦВК не на користь опозиції, зробити це буде неважко (головне — протиснути кандидатуру Копиленка через Верховну Раду). А «козирі» (а-ля Лавринович) приберегти до наступного «скликання» ЦВК, за якого і відбуватимуться президентські вибори-2015.

Хоча не факт, що у крісло Шаповала підсаджуватимуть саме Копиленка. Серед імовірних кандидатів на річне головування у ЦВК прозвучали ще два прізвища — Михайла Охендовського і Тетяни Лукаш (рідна сестра міністра Кабінету Міністрів Олени Лукаш, яку називають очима і вухами президента в уряді).