ДТП?.. Нещасний випадок?.. Ні – вбивство!

“Я куплю солодощі дітям... Чи не треба взяти ще й молока та хліба?..”, — традиційно перед поверненням з роботи додому запитував дружину 33-річний автомеханік Володимир Швачко. 6 грудня минулого року у двері його квартири подзвонила чужа людина та повідомила дружині, що Володя у важкому стані, бо... на ходу вискочив з автомобіля...

Приватний підприємець Володимир Швачко ремонтував автомобілі в майстерні, на вулиці Кульпарківській у Львові. У сусідніх боксах працювали такі ж механіки, як і він. Один із колег попросив Володимира продати йому ресору до автомобіля, який пригнали на ремонт. Така запчастина у Володимира зберігалася за містом, на дачі. Два майстри домовилися про ціну та день, коли можна поїхати за ресорою. Колега сказав, що Володимира своєю автівкою відвезуть за місто троє хлопців, яким і потрібна ця “залізяка”...

6 грудня минулого року, близько 18-ї години, Володимир заїхав додому на вулицю Пасічну. Коли прощався з дружиною, ніби щось передчуваючи, вказав їй на трьох чоловіків, що стояли на вулиці біля автівки. Наголосив: “Їду з цими хлопцями по ресору”. “До цього, — згадує останню фразу чоловіка пані Леся, — Володя ніколи не повідомляв мені про свої робочі справи. Та звернула на це увагу запізно...”.

Близько опівночі у двері квартири задзвонили. Леся відчинила. Перед нею стояв один із чоловіків, з якими Володимир поїхав на дачу. Він помітно нервував. “Коли ми майже приїхали, — почав розповідати, — сказали вашому чоловікові, що він має доплатити за дорогу 50 гривень. Він розсердився і на ходу вискочив з машини та сильно поранився...”.

Пані Леся не відразу зрозуміла, що від неї хоче незнайомець. “Розплатитися з вами за чоловіка?” — перепитала. “Ні, одягайтеся, повеземо Володимира у лікарню”.

Відчуваючи щось недобре, Леся попросила сусіда зійти з нею на вулицю. Виходячи з під’їзду, почула, як лихий вісник попередив когось по мобілці: “Вона не сама...”. Місце, де, казали незнайомці, Володимир на ходу вискочив з машини, було за кількадесят метрів від будинку. Автомобіля, з якого він буцімто вискочив, на місці події не було. Його заховали десь у кварталі від місця падіння. На той час хтось із перехожих вже викликав “швидку”, яка повезла Володимира у 8-му клінічну лікарню. Туди ж із незнайомцем попрямувала Леся.

У приймальному відділенні лікарні, згадує жінка, за нею пильно спостерігали якісь два кремезні чоловіки. Леся побачила свого покаліченого чоловіка, якого виводили з палати на рентген. Поспілкуватися з ним не вдалося. Володимир лише щось незрозуміле бурмотів. Йому зробили рентген та знову відвели в палату.

О другій годині ночі до лікарні прийшли оперативники з міліції, яким про пацієнта з “кримінальними” травмами повідомили лікарі “швидкої”. Черговий лікар розмовляти з міліціонерами відмовився. Мовляв, нехай призначають судмедекспертизу.

7 грудня лікар заспокоїв пані Лесю: у вашого чоловіка, сказав, невелика гематома на голові. Коли Володимиру ставили крапельницю, чоловік марив та підсвідомо ніби намагався від когось відбитися. Довелося прив’язувати його до ліжка. Через якийсь час Володимир впав у кому, до нього викликали реаніматорів та почали готувати до операції.

Наступного дня Володимиру зробили операцію. Та 11 грудня, о 21 год. 40 хвилин, він помер. За фактом загибелі людини від тяжких тілесних ушкоджень у Личаківському райвідділі міліції міста Львова порушили кримінальну справу...

Дружина загиблого механіка не повірила в те, що її завжди спокійний, виважений чоловік загинув через те, що, не бажаючи заплатити 50 гривень, вискочив на ходу з автівки. По-перше, в кишені загиблого лежали отримані за ресору 675 гривень. Отож був спроможний розрахуватися з попутниками. По-друге, одяг Володі не забруднився від мокрого снігу, що того вечора лежав на вулицях. На його куртці були сліди якогось пилу. Ніби Володимир перебував у якомусь неприбраному приміщенні, скажімо, гаражі.

Окрім травм голови, помітила пані Леся, у Володимира були синці на п’ятах та плями на сідницях. “Його катували, а потім убили”, — зробила висновок дружина.

Її припущення підтвердила судово-медична експертиза. Читати висновки експертів людині зі слабкими нервами нелегко. Медичні експерти зазначили: мала місце насильницька смерть, а не нещасний випадок. “Причиною смерті Швачка Володимира Ярославовича, — йдеться у висновках судмедекспертизи, — стала черепно-мозкова травма у вигляді множинних переломів кісток склепіння та основи черепа. Ця травма утворилася внаслідок неодноразової дії тупих предметів з прикладанням сили в ділянку голови не менше чотирьох разів. Виявлено синець на правій п’яті, який утворився від дії тупого предмета. На трупі виявлено вогнищеве відмороження шкіри на обох сідницях, яке утворилося через контактне надмірне переохолодження шкіри цих ділянок. Судово-медичних даних про те, що тілесні ушкодження у громадянина Швачка утворилися при падінні з висоти власного зросту або при виході та падінні з автотранспорту, немає”.

Кому, через що і де саме знадобилося вбивати людину, яка займалася далекими, здавалося б, від ризикованих справами?

Шукаючи відповіді на це питання й опитуючи власників приватних автомайстерень, “ВЗ” з’ясував, що у цій сфері послуг існує велика конкуренція. Особливо змагаються між собою автомобільні майстри за замовлення, що приносять стабільний прибуток. Скажімо, за замовлення на технічне обслуговування маршруток. Володимир вважався одним із найкращих майстрів. На його домашній телефон до сьогодні телефонують автовласники, які не знають, що Володимир помер, та хочуть, щоб саме він “оздоровив” їхні автівки.

Наші джерела також зазначали, що власникам приватних автомайстерень доводиться мати справу й із крутеликами, які приганяють розбирати “сумнівні” машини чи вимагають терміново відрихтувати автівку після ДТП...

Володимир Швачко разом із дружиною виховував трьох дітей — 12-річну Христинку, 5-річного Юрчика та трирічного Назарчика. Старші діти, зітхає пані Леся, розуміють, що тато помер. А Назарчик (дуже схожий на Володимира) щодня запитує маму: “А коли повернеться тато?”.

Пані Леся працює в одному з ліцеїв викладачем біології. Виростити трьох дітей на освітянську зарплату буде важко. Та на матеріальну скруту жінка не жаліється. Перш за все хоче дізнатися: хто і за що убив її чоловіка...

Світлана ДОБРОВОЛЬСЬКА, керівник відділу зв’язків з громадськістю ГУ МВСУ у Львівській області

Не можемо розголошувати таємниць слідства, щоб не завадити розслідуванню. Повірте, проводяться всі необхідні слідчі дії, які контролює начальник слідчого відділу міського управління міліції.

P.S. Редакція “ВЗ” просить зголоситися можливих свідків подій, що відбувалися 6 грудня, близько опівночі, на вулиці Пасічній. Якщо хтось може допомогти встановити причини загибелі Володимира, просимо зателефонувати у відділ криміналу, на номер (032) 239-90-28.