Кандидати в депутати хочуть всіх переспівати

Співати чи не співати — ось в чім питання. Такими думами переймаються українські співаки у передвиборчий період. Пропозицій від різноманітних кандидатів у депутати — до кольору до вибору. Платять вони добре, роботи пропонують багато... Агітаційні співи навіть вигідніші за новорічні корпоративи (так звані “йолки”, на які співаки чекають цілий рік). Не відомо, що вигідніше для виконавців — новорічні корпоративи чи політичні агітки. Одні артисти до політичного болота зараз ні ногою, як-от Славко Вакарчук та “Океан Ельзи”, які принципово не беруть участі в агітації і ні за які “шиши” співати за політиків не згодні. Ще одні перебирають замовленнями і співають лише за близьку їм партію. Деякі з них, як-от Таїсія Повалій, яка кілька виборів поспіль ревно підтримувала Партію регіонів, доспівалася до другого місця у списку “регіонів” на цих виборах. Чимало є й таких артистів, які за “бабло” соловейком щебетатимуть і за того, й за іншого, і за двадцять третього. Якими принципами керуються українські співаки в час політичних агітацій та яку ведуть фінансову політику, дізнавалися кореспонденти “ВЗ”. Одним виконавцям ми телефонували інкогніто, щоб дізнатися, на яких умовах і за скільки вони готові підтримувати нашу “неіснуючу” партію. В інших попросили офіційного коментаря, як їм живеться в передвиборчий час.

— У час передвиборчих кампаній практично до кожного артиста надходять пропозиції виступити за того чи іншого кандидата, — розповідає журналістові “ВЗ” співак, композитор, переможець телепроекту «Голос країни» Павло Табаков. — І я ще ні від кого з колег не чув, щоб хтось відмовлявся від подібних замовлень. Інша річ — як ці замовлення виконуються. Якось був свідком того, як один артист ледь не після кожної пісні закликав зі сцени голосувати за кандидата. Така надмірна агітація може спрацювати з точністю до навпаки — налаштувати публіку не за, а проти… Особисто я розглядаю передвиборчі концерти як чудову нагоду виступити перед жителями не лише великих міст, а й районних центрів, до яких артисти заїжджають вкрай рідко. Це у Києві та обласних центрах люди розбалувані видовищами. А у провінційних містечках виступ артистів сприймається як найбільше свято. Мені приємно бути частиною такого свята, сповненого щирими емоціями та неймовірною енергетикою публіки.

— Зараз ми з головою занурені у святкування 20-річчя «Піккардійської терції», — говорить Роман Климовський, менед­жер вокальної формації «Піккардійська терція». — Але й останні п’ятнадцять років не брали участі у жодному глобальному партійному передвиборчому проекті. Хоча не скажу, що ми — поза політикою. І на цих виборах висуваються наші друзі — люди, яких знаємо, у яких впевнені, які раніше нам допомагали у той чи інший спосіб. Якщо друзі запрошують, і ми в цей час вільні — підтримуємо їх. Для артистів час передвиборчих кампаній — один із найбільш жнивних. У цей період політики згадують, що є артисти, і що ці артисти можуть допомогти їм досягти цілей. А артисти не відмовляються від передвиборчих виступів, бо їм треба не тільки за щось жити, а й розвивати свою творчість: записувати нові пісні, орендувати зали, репетиційні приміщення, шити сценічні костюми… Незважаючи на те, що були дослідження, що передвиборчі концерти для кандидатів — малоефективний метод у завоюванні прихильності виборців, цей метод агітації прижився. На цьогорічних виборах виступи артистів перетворилися на ще одне змагання між кандидатами: мовляв, мій конкурент возить за собою співаків, чим же я гірший? В одному місті мені сказали: «У нас зараз ледь не щодня концерт». «Як так?» — запитую. «А у нас — сорок кандидатів. От і порахуйте…», — почув у відповідь. Щодо фінансової політики артистів, то багато хто хизується тим, що ціни на виступи за кандидатів зростають ледь не удвічі. Насправді більшість працює на виборах за свої звичайні або дещо підвищені гонорари. Просто концертів у цей період більше.

Коментар для «ВЗ»

Олег Медведєв, політтехнолог

Функція співака в політичних кампаніях — забезпечити зібрання належної аудиторії для зустрічі з політиком. Зірка не ділиться своїм позитивним іміджем з політиком. Він просто збирає аудиторію, людей, які на концерті в перерві між піснями так чи інакше змушені слухати інформацію про політиків. Але ця технологія практично себе вичерпала. Основні політичні сили у партійних кампаніях цього прийому вже не використовують, бо він себе девальвував. У виборців склалася стійка думка, що співаки вже не можуть співати ідейно, що вони співають тільки за гроші, а ці ж гроші можна було використати на якісь соціальні потреби. Виступи співаків починають працювати політичним силам на гірше. Зараз збереглася практика використання представників шоу-бізнесу тільки в мажоритарних округах.

Озброївшись номерами телефонів піарщиків, концертних директорів та представників українських виконавців, телефонуємо їм, щоб запропонувати підробіток, — заспівати за нашу молоду партію в одному з районних центрів України.

Притягнути на свій бік людей з допомогою харизми та популярності Вєрки Сердючки, Ірини Білик, Даші Астаф’євої & NIKITA та “НеАнгелів” нам не світить. Сергій Горбенко, організатор концертів продюсерського центру mamamusic, сказав нам, що підтримати політично вони нас не зможуть, адже “вже працюють зараз із різними партіями, зокрема і з “Регіонами”. Неполітичні розцінки концертів: Андрій Данилко — 30 тис. євро, Ірина Білик — 15 тис. євро, Даша Астаф’єва & NIKITA — 10 тис. дол., “НеАнгели” — 8 тис. дол.

Щоб заманити у свої політичні сіті гурти “ДіОфільм” чи REAL O багато зусиль не треба. Розцінки такі: група “ДіОфільм”, дует Володимира Дантеса і Вадима Олійника, — 5 тис. дол. за виступ від 45 хвилин до години, група REAL O — 6 тис. дол. Підтримка від Наталії Могилевської “коштує” 15 тис. дол. Якщо буде збірний концерт, нам можуть дати знижки. Підтримати партію закликами поміж піснями вони погодилися. “Це нормально для виступу, — каже Анна Вєтрова, організатор концертів від продюсерського центру TALANT Group. — На таких концертах артисти не проводять прямої агітації, але можуть подякувати наприкінці за концерт такій-то людині і такій-то партії”. Домовилися, що тричі за час концерту поміж піснями обіграють назву нашої вигаданої партії.

Потап і Настя Каменських, як повідомили нам в їхньому продюсерському центрі, від політичної активності відійшли (на минулих виборах гурт підтримував Юлію Тимошенко). “Ми нікого не підтримуємо, ми аполітичні”, — кажуть сьогодні.

Потап і Настя Каменських, як повідомили нам в їхньому продюсерському центрі, від політичної активності відійшли (на минулих виборах гурт підтримував Юлію Тимошенко). “Ми нікого не підтримуємо, ми аполітичні”, — кажуть сьогодні.

Організатори концертів гурту “Тартак” підійшли до нашої пропозиції поагітувати ґрунтовно й одразу почали розпитувати всі нюанси замовлення. Навіть попросили скинути лінк на сайт партії. Кілька разів перепитали, чи наша партія не є сателітом Партії регіонів і чи є у нас чиясь протекція. Для них принципово, чи партія україномовна, бо в іншому разі — розмови не буде. Ми пообіцяли, що на концерті партійних прапорів не буде, але буде банер з назвою і логотипом партії, а ведучі говоритимуть, за чиєї підтримки проходить концерт. Також на сцені з промовою виступить наш “лідер”. “Ми не агітуємо, ми просто виступаємо, допускаємо ваш банер збоку, — сказав організатор концертів групи. — Уточню з нашим вокалістом питання про вашу партію, бо в нас строгі політичні поняття. Граємо тільки наживо і тільки свої пісні. Якщо домовимося — будемо визначати точно день. Орієнтовна ціна — 7 тисяч доларів плюс оплата дороги”.

Андрій Заліско за політичну агітацію дорого не просить. Погодився підтримати кандидата — безпартійного, самовисуванця по мажоритарці в одному з міст Львівщини. Від 40 хвилин до години концерт із двома дівчатами на балеті коштуватиме 6 тисяч гривень. Заліско має у вихідні багато замовлень, але знайти час для нашого кандидата готовий. “Кандидата під час концерту згадати можу, це має велике значення, коли артист скаже щось про кандидата. Чи можна було б з ним побачитися? Сподіваюся, у нього не дуже радикальні погляди”, — каже він.

Типізація українських артистів від Андрія Кузьменка, лідера гурту «Скрябін»

(передрук з його офіційного блогу)

• Популярні й непопулярні.
• Популярні діляться на тих, які їздять на вибори, й тих, що обламалися, і вже не хочуть.
• Непопулярні їздять на вибори завжди і за будь-кого, лиш би взяли.
• Популярні, які їздять, перебирають харчами й також їздять за будь-кого, але хто більше дасть.
• Популярні, які не їздять, «гонять» на популярних, які їздять (як я зараз).
• Непопулярні готові писати і співати адресні пісні про того, хто забашляв.
• Популярні готові співати такі пісні за подвійний гонорар.
• Непопулярні готові світитися в рекламній продукції.
• Популярні готові з’являтися на біґбордах за окрему платню.
• Непопулярні чекають на цей час два роки й від виборів до виборів ставлять свічку за того, хто придумав, щоб президентські та парламентські не проводилися разом.
• Популярні мають із чого жити, але з хитрою посмішкою зустрічають біґборди із потенційними роботодавцями на вулицях. Вони намагаються підійти до цього моменту на піку слави з новою піснею, яка на устах в українського народу, щоб підняти ціну.
• Непопулярні артисти охоче погоджуються брати участь у рекламних прес-конференціях свого боса, але їм ніхто не пропонує.
• Популярні на цій конференції швиденько кидають фразу про те, що вони тут випадково, беруть за неї гонорар і вибігають із зали.
• Непопулярні готові співати добу за свого боса. І необов’язково на сцені і в мікрофон.
• Популярні виламують руки майбутнім депутатам різноманітними райдерами та забаганками, підкреслюючи власну незамінність.