«Кожен вбитий ворог — врятоване життя українця!»

Ця людина — справжній супермен! Історія його життя вражає!

До речі, мама Андре — фі­ліппінка, тато — француз. Дру­жина — українка. Їй — 40. У по­дружжя двоє дітей.

Після завершення роботи на літаках та гвинтокрилах став пілотом дронів

…Помічаю на руці Андре, під шев­роном з канадським прапором, промо­вистий напис: «путін іди на… уй. Смерть ворогам».

— Якось Андре був у нашому «укра­їнському селі» у Торонто — у Блур (Bloor West Village), — розповідає про знайом­ство з Андре канадієць українсько­го походження, керівник проєкту до­помоги Армії України (UCU Helps Ukraine) Михайло Зінчук. — Він зайшов до кав’ярні, власником якої є українець. Андре виготовляє і продає каву. Дона­тить на ЗСУ. Власник кав’ярні сказав, що має свою каву, відмовив Андре у прода­жу його кави, але порадив поспілкувати­ся зі мною.

Так ми познайомилися. Я дізнався, що Андре займається дронами. І зрозу­мів, що він може нам допомогти.

Андре з Монреаля. Його дружина — з України. Вони зустрілися на Говерлі… Він — альпініст.

Коли почалася повномасштабна війна, Андре забрав з України усю родину дружини разом з 12-річним племінни­ком. Племінник, на жаль, трагічно заги­нув у Канаді…

Одного дня Андре сказав, що їде в Україну воювати. Чому прийняв таке рішення? «Колись діти мене запита­ють: „Тату, коли почалася велика війна в Україні, що ти робив?“. Це запитання мене мучило… І я вирішив їхати воюва­ти в Україну!» — каже він.

Андре працював у Канаді у різних сферах. За першою освітою — бухгал­тер. Сім років навчався у медичній сфе­рі. Вирішив стати медиком після того, як його наречена, хвора на рак, помер­ла у нього на руках… Вирішив, що му­сить рятувати людей. Став фельдше­ром і працював на «швидкій».

Згодом багато років працював полі­цейським. Має дозвіл на різну зброю. Має ліцензію пілота літака. Працював на Гаїті, коли там були землетруси. Та­кож в інших країнах.

Після завершення роботи на літаках та гвинтокрилах став пілотом дронів. Вивчив усе до такого рівня, що написав підручники для тих, хто хоче стати у Ка­наді ліцензованим оператором дронів.

Андре вміє керувати дронами над населеними пунктами. Один із небага­тьох у Канаді, хто має таку ліцензію. Має ліцензію на керування дронами не лише в Канаді, а й в Америці та Європі.

Андре має школу дронів у Монреалі, де тренує людей. Проводив геологічні дослідження дронами у Північній Кана­ді. Раніше мав контракти з пожежника­ми. Вчив їх користуватися дронами під час пожеж у лісах. Також вчив поліцей­ських керувати дронами під час великих демонстрацій.

«Завжди обираю в житті найважче»

Запитую Андре про його роботу в поліції.

— 20 років працював поліцейським, — каже Андре Россін-Арчіат. — Був спеціалістом із затримання педофілів і тих, хто займається наркотиками. За­вжди обираю в житті найважче. Легких шляхів не шукаю…

Коли в Україні почалася війна, ка­надським поліцейським сказали: «Якщо хтось піде на війну, буде звільнений з по­ліції…». Вісім офіцерів пішли у відставку і поїхали в Україну воювати за контрак­том. Я підтримую з ними зв’язок.

— Що ви думаєте про спецопера­цію, яку Україна провела в росії та знищила за допомогою дронів 41 бойовий літак?

— Україна чітко і правильно виробляє стратегію — виконує таємні операції. Укра­їнці знають російську мову, тому їм легше туди влізти. Маємо значно кращих пілотів дронів, ніж вони (росіяни. — Авт.). Навіть якщо вони мають більше дронів, якість підготовки наших пілотів значно краща!

— Які треба мати якості, щоб ста­ти хорошим оператором дронів?

— Мусиш бути технологічно зацікав­леним. Дехто любить керувати авто­мобілем. А ти мусиш любити літати. Це перша річ, що допоможе стати супер­класним пілотом. Треба вчитися літати, це складна робота. Щоб бути добрим спеціалістом у цій справі, треба мати знання на рівні пілота літака. Мати ана­літичне мислення.

— Ви чогось боїтеся у житті?

— Cмерті… А також втратити свою ро­дину. Мене не раз запитували: «Хто ти є? Ти нічого не боїшся!». Я — захисник! Ненавиджу несправедливість. Якщо мої принципи порушені, включаюся у спра­ву, щоб усе виправити.

Я пишу книжку про свій досвід пере­бування в Україні… Плюсів у ній більше, ніж мінусів. Велика проблема на пере­довій — шкідливі звички — алкоголь, си­гарети, наркотики, їх треба позбутися. Шкідливі звички заганяють людину у де­пресію, і вона втрачає свою бойову силу.

На що ще хочу звернути увагу: вій­ськова допомога, яку хлопці отриму­ють від центральної команди, надхо­дить на передову дуже повільно…

— Як на війні справлятися зі стре­сом?

— Щодня віджиматися, бігати… Я на турніку роблю 200 віджимань! Заняття спортом — це головне.

— Попри усі жахіття війни, що вам приносить у житті найбільше задо­волення?

— Вбивати кацапів… Кожен вбитий ворог — це врятоване життя українця! У Херсонській області орки влаштовують сафарі - полюють на людей дронами… Люди для них — це живі мішені. Те, що росіяни убивають цивільних, ще одна причина, яка мене мотивувала їхати в Україну воювати.

— Чи можуть дрони переламати хід цієї війни?

— Дрони можуть зруйнувати логісти­ку орків! Морські дрони, які використо­вують на Дніпрі та у Чорному морі, теж дуже важливі і цінні для України.

Коли ми переможемо, я буду брати участь у відбудові України. Знаю, як за до­помогою дронів розчищати поля від мін.

— Розкажіть, як ви познайомили­ся зі своєю дружиною на Говерлі?

— Вона на мене подивилась… І я до неї підійшов. Вона добре говорила ан­глійською. І ми почали розмовляти…

Дружина працювала у Києві мед­сестрою. У 2017 році ми одружились. У нас двоє дітей. Діти розмовляють французькою, англійською, іспанською і українською мовами.

Наостанок нашої розмови Михай­ло Зінчук каже, що побратими дали Ан­дре позивний «Старпьор», бо він удвічі старший від них. Але зовні він виглядає набагато молодший за свої роки.

— Андре психологічно дуже міцний, — каже Михайло Зінчук. — Те, що він у житті пережив, інших людей би зламало. Він буде битися за Україну до перемоги!