Дев’ять мільйонів гривень — за Червінського
Таку заставу визначив Кропивницький апеляційний суд — за звільнення із СІЗО легендарного українського розвідника
Після 15 місяців перебування у СІЗО легендарний полковник-розвідник Роман Червінський ось-ось опиниться у колі рідних. Це стало можливим після того, як під тиском очевидних аргументів адвокатів, клопотання 27 народних депутатів про взяття на поруки й протестів громадськості Кропивницький апеляційний суд змінив офіцерові запобіжний захід — і постановив відпустити його за умови внесення 9 мільйонів 84 тисяч гривень застави.
Частину цих коштів родині офіцера запропонував п’ятий президент України Петро Порошенко.
Деякі коментатори цієї події припускають, що «ліберальне» рішення щодо Червінського суд міг ухвалити за дзвінком із Банкової - щоб перебити негатив від свіжого корупційного скандалу в оточенні президента і його політичної сили. Йдеться про народного депутата від «Слуги народу» Миколу Задорожного, якому минулого понеділка САП та НАБУ повідомили про підозру.
Підстава — вимагання 3,4 млн грн хабаря за неперешкоджання у проведенні ремонтних робіт об'єктів інфраструктури на Сумщині. Цей представник партії влади вимагав 14% відкатів від суми коштів, які було виділено на ремонт водогону в Охтирському районі. 10% «навару» отримував сам депутат, 4% призначались для поліцейських, які такого хабарництва «не помічали»…
Якби і цього разу хапугу у владі спробували прикрити, це могло спричинити соціальний вибух. Щоб якось врівноважити ситуацію, на верхах вирішили трохи полегшити долю Червінського — у справі, яку, на його думку і переконання громадськості, було придумано у надрах президентської канцелярії і яка має політичний характер.
Фабула цієї справи відома: полковника Червінського звинувачують у перевищенні службових повноважень під час проведення спецоперації з вербування російського пілота. Як виявилося згодом, росіяни вели подвійну гру. У момент, коли на військовому аеродромі під Кропивницьким наші розвідники чекали перебіжчика з важливими документами, по летовищу вдарили російські ракети, призвівши до смерті командира частини, поранення кількох інших осіб і знищення військового майна. У цій «НП» СБУ звинуватила одного із розробників спецоперації Червінського, який начебто діяв без дозволу вищого керівництва, нібито проявив самодіяльність, авантюрність…
Полковник Червінський і його захисники заперечували висунуті звинувачення, наводили докази того, що всі дії розвідника було санкціоновано вищим керівництвом ЗСУ. У суді готовий був підтвердити це генерал-майор Віктор Ганущак, однак суд відмовився заслухати його покази. На думку самого Червінського і його побратимів, такий безправний пресинг є політичною помстою — за те, що розвідники відкрито звинуватили нинішню владну команду в «злитті» ворогові справи «вагнерівців»…
На захист розвідника-орденоносця, в активі якого багато успішних спецоперацій, виступили відомі політики, правники, громадські діячі. Вказуючи на невинність офіцера, пропонували на період досудового розслідування не позбавляти Романа Червінського волі, безпідставно не принижувати героя. Акції на підтримку Червінського відбувалися навіть під посольствами західних країн. Однак судді на прохання захисту не зважали. Рік і три місяці розвідник проводив у камерах із антисанітарними умовами, без належної медичної допомоги, без належного харчування.
Із кожним судовим засіданням, як мильні бульбашки, тріскали аргументи звинувачення. Апогеєм цього судилища стало понеділкове повідомлення про те, що адвокат «потерпілих» розірвав з ними угоду. Адвокати кажуть, що надумана справа Червінського розлазиться по швах…
Коментар для «ВЗ»
Микола ГОЛОМША, експерший заступник Генпрокурора України
Однозначно вважаю, що справа Романа Червінського має політичне забарвлення. Владі не потрібно було демонструвати «велику опіку» над цією справою. Ця «опіка» проявлялася у різних інтерв'ю, месиджах високопосадовців. Як людина, що має значний правничий досвід, скажу про неадекватність у діях правоохоронних органів. Правопорушення потребує негайного реагування, реагувати на нього треба відразу після події - як мовиться, дорога ложка до обіду. Тоді було би здобуто належну інформацію, зокрема, про те, чи ставив до відома Червінський вище керівництво про проведення спецоперації з вербуванням російського льотчика…
Відомо, що Червінський піддав публічному осуду зрив операції щодо «вагнерівців». Керівництво країни так само публічно повинно було логічно пояснити, що і чому сталося. Дивно, що незабаром після «вагнергейту» і з’явилася ця та інша справи проти Червінського.
Пригадую, як колись молоді люди, що нині при владі, запитували, коли нарешті закінчаться політичні переслідування, політична заанґажованість, адміністративний вплив, зведення порахунків. Але коли самі прийшли до керма… Таке враження, що українській державі перманентно не щастить на демократів.
В активі розвідника Романа Червінського багато знакових спецоперацій. Він, зокрема, був причетний до затримання Цемаха (важливого свідка у справі про збиття малайзійського «Боїнга»). Уже хоча б через це гарант конституційних прав громадян повинен був зробити заяву, на кшталт такої: незважаючи на те, що ця людина кинула камінь у мій город, я вимагаю об'єктивності до неї. Не обов’язково Червінського було кидати у СІЗО. Нехай суд встановлює його вину або невинуватість.
Скажу як прокурор: якби я відчув, що людину безпідставно притягують до відповідальності, то, незважаючи на свою подальшу кар'єрну долю, виніс би справедливий вердикт. Свого часу, коли під час Помаранчевої революції від мене вимагали відкрити справу проти Ющенка і Тимошенко, я вирішив за краще звільнитися із займаної посади…
Прокурори у справі Червінського мали би діяти виключно у рамках закону, незважаючи на те, якими наслідками для них це не загрожувало б — доганою, пониженням чи звільненням.
Справедливість у ставленні до Червінського потрібна і його побратимам. Мають бути упевнені у тому, що ніхто ніколи не переведе на них стрілки.