Історичні ковані брами продають на «блошиних» ринках за 3−5 тисяч євро

У Львові в під'їздах старовинних будівель потрохи зникають 120-річні ковані брами. Зазвичай їх продають на блошиних ринках міста, вторговуючи на такій старовині 3−5 тисяч євро. На цій проблемі наголосив голова археологічної комісії Наукового товариства імені Тараса Шевченка, історик, професор Микола Бандрівський.

«Брамі у будинку на вулиці Татарській, 2-А, (поруч з „Форумом“ і неподалік Свято-Онуфрієвського монастиря) — 120 років, — написав пан Микола на своїй сторінці у Фейсбуці. — Вона пережила Першу і Другу світові війни, а також російську, польську і радянську окупації… Це фото виставлене на сторінці Кракідали (торговельний майданчик. — Авт.). Як не сьогодні, то завтра, та брама зникне. Зникне назавжди, бо її заберуть не на реставрацію, а банально продадуть. І це будуть зовсім не якісь бариги, які темної ночі у фуфайках тягтимуть ту браму на своїх плечах, щоби на ранок здати на металобрухт. А будуть респектабельні особи, які на „випадковому зникненні“ таких-от брам у нашому місті, побудували собі бізнес, не виходячи із власного кабінету. Не маю певності, чи не є вони „в долі“ з відповідними працівниками з нашої Ратуші».

Чим старіша брама, тим дорожча

Микола Бандрівський пояснив, що фактів зникнення історичних кованих брам не бракує: на вулицях Єфремова, Київській, Горбачевського, Чупринки… Відсутність брам можуть зауважити фанатичні поціновувачі міста, які люблять заглядати у закутки, і знають ці брами з раннього дитинства. За браму можна отримати чималі кошти. Чим старіша брама, тим, звісно, вища вартість. На деяких можна заробити до десяти тисяч євро.

«Брами, виготовлені у XIX — початку XX століття, є витвором прикладного мистецтва і можуть сягати на чорному ринку десятки тисяч євро, — сказав для „ВЗ“ мистецтвознавець Ігор Куліш. — Вінтажне ковальське мистецтво треба зберігати, реставрувати, і за можливості ставити біля під'їздів відеокамери. На жаль, влада не бачить потреби цього робити».

Брами можна зберегти і без допомоги бюджетних коштів

Львів‘янка Мілана Ватерман вважає, що власники львівських будинків можуть самостійно подбати про реставрацію брами. Це можна зробити і без допомоги міського бюджету.

«В Івано-Франківську брами рятують без допомоги міста, там є група „Франківськ, який треба зберігати“, в Одесі „1000 дверей“. Якби знайшлась небайдужа людина, яка б організувала порятунок цих дверей, то їх би реставрували».

Журналіст «ВЗ» звернулася по коментар до посадовців управління охорони історичного середовища Львівської міської ради та радників міського голови зі збереження історичної спадщини. Та посадовці мерії навідріз не хотіли говорити на цю тему… А дарма: саме вони першими мали би бити на сполох, аби захистити історичну спадщину, або ж зробити грамотну профілактику, щоб унеможливити розбазарювання брам.

Через пресслужбу Ратуші переказали, що не компетентні таке коментувати. Мовляв, якщо пан Бандрівський знає про прикрі факти зникнення брам, нехай звертається із заявою до правоохоронних органів.