«Новий власник має ставитися до будинку як до коханої жінки»

Попри непоодинокі прикрі приклади знищення львівської архітектурної спадщини, є люди, які, не зважаючи на труднощі, цю спадщину рятують. За порятунок унікальної вілли «Ломниця», що є пам’яткою архітектури місцевого значення, взялася команда організації «Спадщина.UA».

Віллу «Ломницю» вже ку­пив один з інвесторів, але зробив це з єдинoю ме­тою — аби не потрапила у пога­ні руки, які знищать архітектур­ний шедевр. Новому власнику розходиться, щоб знайти і про­дати унікальний будинок новому дбайливому господарю, який реставруватиме та утримува­тиме його, зберігши при цьому його автентичність.

«Майбутній власник має „за­кохатися“ у цей будинок, бути спроможним його собі дозволи­ти і знати, що з ним далі робити. Має ставитися до будинку як до коханої жінки, — розповіла „ВЗ“ засновниця культурної ініці­ативи „Спадщина.UA“, кура­торка проєкту Ганна Гаври­лів. — А ми з новим господарем радо проконсультуємося з пи­тань збереження та управління культурною спадщиною. Для нас важливо, щоб новий господар зберігав цей історичний об'єкт».

Пані Ганна провела для «ВЗ» екскурсію цією загадковою віллою. Це триповерховий «каз­ковий замок», споруджений на початку ХХ століття в стилі ро­мантичного історизму з елемен­тами ар-деко. Розташований у середині житлової забудови ву­лиці Сахарова і закритий щіль­ними зеленими насадженнями. Тож про нього мало хто знає…

Вілла «Ломниця» спорудже­на на львівській історичній ді­лянці «Вулька» у тодішній елітній заміській зоні забудови — на те­риторії поселення, закладеного ще у XVII столітті над Вулецьким потоком. Збудовано цю архітек­турну перлину у 1910−1911 ро­ках за штампом авторитетного будівничого та архітектора Ка­роля Турковського — на спільне замовлення власників земель­ної ділянки, майбутніх відомих архітекторів Яна Пфайфера та Станіслава Ревуцького.

У 1927−1929 рр. віллу рекон­струювало архітектурне бюро «Станіслав Ревуцький та Вла­дислав Дердацький» — для май­бутнього проживання сімей трьох синів Ревуцького. Тому бу­динок отримав три окремі входи та три планувально незалежні квартири. Від 1925 р. власни­ками була родина Ревуцьких. А три окремі квартири збереглися до наших днів.

…Заходимо на територію фруктового саду, посередині якого на досить крутому узгір'ї височить «Ломниця». Споруда справді зачаровує… На щастя, віллу досі ніхто не встиг зіпсу­вати локальними євроремонта­ми. У радянські часи тут жили нащадки архітектора Ревуцько­го. Були людьми не надто ба­гатими. Це і врятувало віллу від знищення. Тож збереглося ба­гато унікальних раритетних «ро­дзинок».

До замку ведуть сходи з клін­керної цегли. В інтер'єрі збере­глися такі автентичні деталі, як вбудовані шафи, усі п'єци з ра­ритетними кахлями, метале­ві решітки з візерунками, мет­лахська плитка, сталеві ринви з клеймом фірми-виробника, тра­фаретні розписи стін, елемен­ти скляних перегородок. Одна з печей є «бліц-курсом з історії ке­рамічних кахлів Львова» — на ній зібрано кахлі різних виробників і часових періодів. Тут зберігаєть­ся ціла колекція старовинної це­гли з різними клеймами. Зберіг­ся навіть автентичний унітаз…

Цікавий почерк автора у кладці фасаду: у суцільну чер­вону цегляну кладку вмонтова­но елементи з ломаного світло­го каменю і чорної перепаленої цегли. З тильного боку — автен­тична скульптура Божої мате­рі. Дах прикрашає романтична вежа, увінчана шпилем. Непо­далік входу росте величезний явір, мабуть, ровесник самого будинку. У його оголене коріння вріс столик-лавочка.

Будинок у доброму стані, але треба поміняти дах. Площа бу­дівлі - 407 кв. метрів. Тут до­цільно зробити в габаритах даху експлуатоване горище, що до­зволить збільшити площу бу­дівлі до 600 кв. метрів. Площа земельної ділянки для обслу­говування маєтку — 30 сотих (в користуванні ОСББ). Команда «Спадщина.UA» провела тут іс­торичні дослідження, є альбом архівних матеріалів. Нинішній власник відреставрував вхідні дерев’яні двері та кілька автен­тичних вікон. Таким чином хо­тів наочно продемонструвавти майбутньому власнику, як тре­ба поводитись з цим архітектур­ним скарбом…

«Віллою цікавляться потен­ційні покупці. Зокрема австрій­ські та польські інвестори. До­бре, що, попри війну, є довіра інвесторів до нерухомості в Україні», — резюмує пані Ганна.