«12-річна дитина здатна провести серцево-легеневу реанімацію…»
На Львівщині проводять навчання з домедичної допомоги у навчальних закладах
Як діяти, якщо людина на вулиці раптово знепритомніла? Або вдома хтось з рідних схопився за серце і зомлів. Чи дитина у школі травмувалася… Якщо знаєте, як надавати домедичну допомогу до приїзду медиків, можете врятувати людині життя!
У Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут мені розповіли, що у Польщі та Литві домедичній підготовці у навчальних закладах приділяється серйозна увага. У Каунасі (Литва) вихованець кадетського ліцею у громадському автобусі до приїзду медиків надав допомогу пасажиру, в якого стався раптовий напад. І врятував людині життя.
У польських колег всі ліцеїсти випускного класу, кажуть викладачі «крутян», не тільки спроможні надати необхідну допомогу, а й можуть бути інструкторами для молодших школярів. А у більшості міст США учні не отримають документа про освіту, доки не складуть іспиту з базової допомоги.
— Випускники військових ліцеїв у Польщі й Литві справді можуть урятувати людині життя, — каже вихователь Ліцею ім. Героїв Крут, полковник запасу Василь Новаковець. — До навчання ліцеїстів залучають професіоналів із медичною освітою. У них серйозна матеріальна база. Навіть медичні дефібрилятори є - для надання екстреної допомоги у випадку раптового важкого порушення ритму серця. Є усі необхідні манекени, з допомогою яких можна навчитися робити серцево-легеневу реанімацію.
В Європі та США від раптової зупинки серця щороку помирають близько 700 тисяч осіб. Лікаря чи фельдшера поруч може не бути. Тому потрібно мати елементарні знання з домедичної підготовки. Якщо людина отруїлася чадним газом, наприклад, її потрібно негайно вивести на свіже повітря. Або людина дістала тепловий удар. Потрібно одразу розщепнути їй комірець на сорочці. Ці прості алгоритми рятують життя.
Наші ліцеїсти, які перебували у Польщі, пройшли відповідні курси. А зараз у Ліцеї імені Героїв Крут таке навчання для усіх вихованців проводять інструктори Львівського медичного фахового коледжу післядипломної освіти.
Але таке навчання — крапля у морі. Навчатися на курсах з домедичної підготовки мають не лише учні старших класів загальноосвітньої школи, а й батьки, вчителі. Аби у дорослому віці люди не лікували опіки… сметаною. Вартість таких «домедичних курсів» — близько 1500 грн. (Деякі школи пропонують вчителям волонтерські лекції з домедичної підготовки. — Авт.). Звісно, викладати там мають лише професіонали. Усе обладнання для навчання також не дешеве. Наприклад, вартість манекена для серцево-легеневої реанімації - 4−5 тисяч грн (його можна використовувати близько 50 тисяч разів). Є тренувальні манекени дорожчі, з електронікою. Для навчання потрібні також укомплектовані аптечки, турнікети — для зупинки кровотечі тощо. Без практики медичні знання «мертві». Тому до цієї ініціативи має долучатися держава.
— У 10−11-х класах домедичну підготовку викладають під час уроків «Захист України». Це 1,5−2 години на тиждень, у військово-спортивних закладах — 5 годин на тиждень, — розповіла начальниця відділу дошкільної, загальної середньої освіти департаменту освіти й науки Львівської ОВА Ірина Сислюк. — Цей курс називається «Основи медичних знань», його вивчають дівчата. Під час уроків проводяться й практичні заняття. Як треба діяти у випадках порушення дихання, зупинки серця, опіків, обмороження, допомоги потопельникам, як правильно транспортувати постраждалого тощо. Цього року додали матеріали щодо мінної небезпеки.
— Аби навчання з домедичної підготовки у навчальних закладах було продуктивним, на це потрібно більше часу і спеціальне обладнання…
— Є наказ Міністерства освіти і науки України (№ 1357 від
— Чи доцільно, аби домедична підготовка проводилася у навчальних закладах як окремий урок? Адже такі навички актуальні і у час війни, і у мирному житті…
— У наших освітніх закладах є медичні працівники. Вони долучаються, звичайно, до цього процесу. Можливо, це питання потребує ширшого обговорення. (Одна мама мені розповідала, що медсестри у школі постійно немає. Є інформація, що на їхні зарплати бракує коштів, медичних працівників у навчальних закладах скорочують. А її донька, коли спускається під час тривог у сховище, від стресу непритомніє. У школі не знають, що робити… Домовилися з директором, що дитину будуть відпускати додому. — Авт.).
— Цього року ми отримали майже все домедичне обладнання, зокрема навчальні манекени, аптечки, — розповіла директорка Сокальської школи № 4 Наталія Драган. — Кошти надійшли з міського та державного бюджету — близько 500 тисяч грн. У школу приїжджали волонтери, які показували дітям, як надавати першу домедичну допомогу. Ми навіть проводили такі заняття для учнів та вчителів у сховищах — під час повітряних тривог".
— Я пройшла курси з домедичної підготовки та захопилася цим предметом, — каже викладачка історії та «Захисту України. Основи медичних знань» Сокальської школи № 4 Зоряна Шевчук. — Дітям на уроках цікаво, але найбільше люблять практику, щоб самим можна було спробувати, наприклад, зупинити кровотечу (зокрема, використовуючи підручні матеріали). Або провести серцево-легеневу реанімацію.
Звісно, ми були би не проти, якби у навчальний заклад приходили лікарі і давали дітям більше професійної інформації. Від кваліфікаційних курсів з домедичної підготовки я би теж не відмовилась, бо такі знання потрібно весь час поновлювати.
— Домедична допомога є необхідним елементом навчання школярів. Саме тому вона і входить у навчальні плани, — зазначив старший брат Львівської медичної підстанції № 1 станції екстреної медичної допомоги, інструктор Європейської ради реанімації Віктор Гончарук. — За дослідженнями Європейської ради реанімації, дитина з 12 років здатна провести серцево-легеневу реанімацію, а також зупинити кровотечу. Такі навчання систематично проводить Європейська рада реанімації. Я неодноразово стикався з випадками, коли діти надавали домедичну допомогу дорослим, які травмувалися. Це були випадки зупинки критичних кровотеч. Траплялися випадки, коли діти під час гри травмувалися і були вимушені надавати медичну допомогу одне одному.
Старший бойовий медик Ірина Клейменова упевнена:
— Якби у всіх навчальних закладах був окремий та обов’язковий предмет з домедичної підготовки, значно кращою була би ситуація і у війську. Щоб навчити усіх військових надавати домедичну допомогу за стандартами НАТО, знадобиться років з десять! А якби люди мали базові знання зі школи, ліцею, коледжу чи ВНЗ, їм було б значно легше опанувати тактичну медицину. І людей, які виживають після поранення, було би більше. Звісно, матеріальна база з домедичної підготовки не дешева — це і навчальні турнікети, бандажі. Але маємо говорити в першу чергу про ціну людського життя!
Більшість людей поки не побачать, до чого призводять незнання основ домедичної підготовки, не зрозуміють суті та пріоритетності цього напряму. Люди помирають не тільки на війні, а й у цивільному житті, наприклад, у ДТП. У тилу евакуація людини до медичного закладу відбувається швидше, ніж на фронті, але якщо домедичну допомогу не надати вчасно, критичне поранення призведе до смерті людини.
Директор Львівського медичного фахового коледжу післядипломної освіти Леся Вовк каже: «До нас приїжджають навчатися медичні працівники зі всієї України. Є необхідність навчати людей домедичної допомоги: серцево-легеневої реанімації, відновлення прохідності дихальних шляхів, зупинки кровотеч тощо. Ми підготували трьох інструкторів Європейської ради реанімації (вони є нашими штатними викладачами). Ще до війни я звернулася до директора департаменту освіти і науки ЛОВА Олега Паски. Запропонувала проводити заняття з домедичної підготовки у начальних закладах. Вартість таких занять 1600 грн за вісім годин (сертифікат чинний два роки). До нас навіть лікарі приходять на такі курси. З кожної школи двоє-троє викладачів спокійно можуть прийти на такі заняття. Ми формуємо групу з 24-ох осіб (кожен інструктор бере на заняття по вісім осіб). Але поговорили і розійшлися, жодного результату не було…
Коли почалася війна, ми почали проводити навчання з домедичної підготовки для цивільного населення. Така практика існує у всьому світі! До кінця липня працювали без вихідних. Провели понад 250 тренінгів і навчили понад 10 тисяч цивільних. Ці тренінги тривали по дві години. Це не повноцінне навчання, але людина починає розуміти, як має дбати про власну безпеку, перш ніж надавати домедичну допомогу".