«У своїх розмовах з Путіним Медведчук принизив Зеленського, мовляв, «він – ніхто і звати його ніяк»

Гучним травневим громом пролунала цього тижня звістка про те, що народному депутату від «ОПЗЖ» Віктору Медведчуку, з яким найперше пов’язують п’яту колону Москви в Україні, генпрокурор Ірина Венедіктова підписала підозру у державній зраді. Одіозного політика підозрюють ще й у замаху на розграбування наших національних ресурсів в окупованому росіянами Криму. Аналогічні звинувачення висунуто близькому соратнику Медведчука і його однопартійцеві — вихідцеві зі Львова Тарасу Козаку. Спецслужби провели обшуки у помешканнях і офісах Медведчука та «ОПЗЖ», однак не знайшли там нікого з головних фігурантів справи. Тож тексти підозр СБУ і ГПУ вислали за місцем роботи підозрюваних — у Верховну Раду. Якщо претензії до них суд у майбутньому визнає слушними, винуватцям загрожує до 15 років позбавлення волі і конфіскація майна.

Служба Безпеки України звинува­чує Медведчука у тому, що за покро­вительства російської влади той пе­ререєстрував з української на юрисдикцію РФ свою компанію «Нові проєкти», яка роз­робляла потужне нафтогазове родовище «Глибока» на Керченському шельфі. Як на­слідок, величезні суми податків поповню­ють бюджет войовничого сусіда. Цим кро­ком Медведчук фактично легітимізував присутність російської воєнщини у Криму.

Крім того, кум Путіна передав окупантам технічну документацію на інші кримські ро­довища вуглеводнів, дослідження яких до окупації півострова вела Україна. Така по­слуга Медведчука дозволила агресорові на кілька років скоротити розробку цих родо­вищ і суттєво здешевити добування енер­гоносіїв у регіоні. Це ще один чутливий для вітчизняної економіки удар. За оцінка­ми експертів, внаслідок злочину, вчинено­го Медведчуком у Криму, Україна зазнала збитків на кількадесят мільярдів гривень.

Нафтогазову оборудку Медведчук про­вертав за сприяння заступника керівника Адміністрації президента РФ, куратора Ро­сії на Мінських переговорах Дмитра Коза­ка. Його голос чітко прослуховується на за­писах розмов із Медведчуком — змовників писали українські спецслужби.

За іншим епізодом Медведчуку інкри­мінують військове шпигунство, яке завда­ло шкоди обороноздатності країни: голо­ва політради «ОПЗЖ» через згадуваного нардепа Тараса Козака передав росіянам інформацію про секретну військову час­тину Збройних сил України, її чисельність, місце знаходження, рід занять, стан боє­готовності…

У вину Медведчуку ставлять і диверсію гуманітарного характеру: був причетним до розробки російської спецоперації «Про­мінь». Мета: вербувати трудових мігрантів з України, які працюють у Росії, чи вітчиз­няних студентів, які навчаються там. Після відповідного вишколу ці агенти мали вести підривну діяльність на своїй батьківщині, у різний спосіб дестабілізувати внутрішньо­політичну ситуацію, поширювати демора­лізаційні чутки, сіяти паніку серед населен­ня, збирати персональні дані про громадян, шантажувати їх. Тобто виконувати завдання російських спецслужб, передбачені страте­гією гібридної війни проти України.

Журналістам вдалося дізнатися, що вру­чати підозру і затримувати Медведчука пла­нували 9 травня, коли лідери «ОПЗЖ» брали участь у відзначенні Дня перемоги. Зокре­ма на автівках часів війни показушно їздили по Києву. Але нібито через витік інформації операція зірвалася. За іншими даними, СБУ сама не хотіла у свята напружувати ситуа­цію, тож перенесла операцію на будень.

Деякі експерти кажуть, що Медведчук від «своїх» людей у коридорах нинішньої влади заздалегідь дізнався про підозру, тому зу­мів уникнути її вручення. Хоча для професі­оналів із СБУ, ГПУ це було справою техніки. Дивно було чути, що охоронці Медведчука не пускали спецназівців у його апартамен­ти… То чи не розіграно перед українцями черговий політичний спектакль?

Нагадаємо, Рада національної безпе­ки і оборони України заблокувала три під­контрольні йому телеканали. Звинуватила у незаконних поставках вугілля з окупова­них територій, що було розцінено як фінан­сування тероризму. Через це на Медведчу­ка, як і на його дружину Оксану Марченко, наклали відчутні економічні санкції. Взя­лися за перевірку мережі заправних стан­цій Медведчука, де використовували бруд­ні схеми відмивання грошей. Повернуто у державну власність приватний нафтопро­від на Прикарпатті, до якого мали відно­шення люди Медведчука. Заарештовано літаки, якими пересувався Медведчук. Го­лову політради «ОПЗЖ» раз за разом викли­кають на допити до слідчих. І ось тепер нова «напасть» на кума Путіна.

Припускають, що своїми жорсткими ді­ями щодо лідера «ОПЗЖ» президент Укра­їни намагається натиснути на свого росій­ського візаві, змусити його вгамувати свої апетити щодо України. Щоправда, є багато і тих, хто не вірить у щирість дій Зе! команди щодо Медведчука і Ко. Ось як розмірко­вує на цю тему політолог Тарас Березо­вець: «Підозри на адресу Віктора Медвед­чука і Тараса Козака породили купу різних версій. Поза тим, відповідей на головні за­питання так і не озвучено. Чому генпроку­рор Ірина Венедіктова не вручила підозру Медведчуку 9 травня, коли він гарцював на американському „Віллісі“ під об’єктивами фото- і телекамер у центрі Києва? Хто попе­редив Медведчука про підготовлену підо­зру? Чому СБУ вперто не помічає яхти Мед­ведчука і його дружини Марченко у Хорватії, а шукає його в Україні?..»

Медведчук стверджує, що нікуди не вті­кав з України й ніде не переховується. Мов­ляв, як законослухняний громадянин сам з’явиться до слідчих і «у пух і прах» розіб’є всі підозри правоохоронців й політичних ворогів. У своїй заяві, поширеній на сай­ті «ОПЗЖ», підозру про державну зраду Медведчук назвав такою, що «сфабрико­вана за наказом влади».

Коментарі для «ВЗ»

Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії

Виникають питання щодо істин­ності намірів влади притягнути до відповідальності Медведчука. Але, з іншого боку, розголос цієї справи такий великий… На брифінгу Вене­діктової-Баканова було надано на­стільки серйозну інформацію, що якщо не довести цю справу до ло­гічного кінця, це вкрай негативно відіб’ється на самій владі.

Незалежно від політичних ігор «у верхах», від прагнення команди Зеленського підняти на боротьбі із Медведчуком і олігархами особис­тий рейтинг, певне перепозиціо­нування президента, його політи­ки все ж відбулося. Якщо услід за закриттям каналів Медведчука бу­дуть дієві санкції проти його під­приємств, якщо буде результатив­на кримінальна справа проти нього самого, це відчутно ослабить про­російські сили в Україні. Незалеж­но від того, що має на меті Зелен­ський і його оточення.

Як зреагує на пресинг щодо «кума Путіна» Росія? А ми не пови­нні озиратися на неї! Що не робили б ми (або робили б), Росія продовжуватиме атакувати, дестабілі­зувати ситуацію в Україні. Звичай­но, Путін шукатиме відповідей на «утиски» Медведчука. Це треба прораховувати. Але це не має від­волікати нас від того, щоб, як казав поет, «своє робить».

Денис Богуш, політтехнолог, експерт у сфері стратегічних комунікацій, антикризових кампаній

Зі справою Медведчука все цілком серйозно. Думаю, у сво­їх розмовах з Путіним Медвед­чук принизив Зеленського, мов­ляв, «він — ніхто і звати його ніяк». Вони обидва, Путін і Медведчук, не сприймають Зеленського як пре­зидента. Тому дії команди Зелен­ського щодо Медведчука вигляда­ють помстою… Здається, тільки у Медведчука є карт-бланш від Пу­тіна на Україну. Президент відчут­но підрубав його коріння в Україні, санкціями проти телеканалів і під­приємств завдавши Медведчуку мільйонних збитків.