Уранці – реформи, увечері – вигідні кредити...

У потоці політичних подій дещо загубилася новина про невдале завершення переговорів українського уряду з місією Міжнародного валютного фонду. А такі перемовини, з огляду на економічну кризу, для нас були вкрай важливими — фінансові «ін'єкції» МВФ могли б суттєво полегшити наше з вами життя. Їх відсутність, навпаки, його ускладнить.

Усупереч західним тра­диціям, переговори з на­шими урядовцями місія МВФ розпочала перед самими новорічними святами. І вела їх теж незвично довго — до 12 лютого. Місія прислухала­ся до прохань нашого Кабміну і продовжила свій тяжкий діа­лог на 10 днів. Однак бажано­го результату не досягла. Зго­ди на таку бажану нам позику (йшлося про річні транші більш як на мільярд доларів) у МВФ не дали.

Експерти вказують на кіль­ка причин цієї відмови. Одна з основних — неправомір­ний тиск української влади на Нацбанк (історія зі звільнен­ням екскерівника НБУ Смолія, сумнівні догани його заступни­кам Рожковій і Сологубу). Інші мотиви заморожування кре­дитів МФВ: згортання судо­вої і антикорупційної реформ, нецільове використання фон­ду боротьби з коронавірусом (частину його коштів напере­додні місцевих виборів пере­кинули на популістський про­єкт «Велике будівництво»). МВФ також дорікнув україн­ській владі за відступи в енер­гетичних реформах. А ще — за надміру великий (5,3% - при тому, що до кризи він становив 2%-2,23%) дефіцит державно­го бюджету на 2021 рік.

В українській владі, схо­же, не дуже переживають че­рез фіаско переговорів з МВФ. Відбуваються коментарями у стилі «якось воно буде, не пропадемо». Радник керівни­ка Офісу президента Тимофій Милованов навіть дозволив собі сказати, що, мовляв, це не наша сторона зганьбилася, а МВФ «обкакався»…

«Ягідки» від такої політи­ки можуть бути дуже гіркими. Аналітики віщують на осінь го­стру соціально-економічну кризу — із галопом цін, тари­фів, бюджетними неплатежа­ми. А криза, як відомо, найпер­ше б’є по простих смертних…

Коментар для «ВЗ»

Андрій Новак, економічний експерт

Те, що місія МВФ за останній час двічі вела з нами переговори і ці переговори завершилися нічим (точніше, Україна залишилася з ні­чим), — є прямою оцінкою неефек­тивної боротьби сьогоднішньої влади з корупцією, відсутності справжніх реформ, зокрема, су­дової. Чим це може «аукнутися»? Думаю, до середини року особли­вих загроз не буде. А у другій по­ловині року, якщо не буде наступ­них траншів МВФ і пов’язаного з ними траншу від Євросоюзу на 600 млн євро, нас чекатимуть ве­ликі проблеми. У вересні Украї­на має сплатити велику суму дер­жавних боргів. Якщо до цього моменту не буде валютного під­живлення від МВФ, самостійно, лише силою держбюджету, спла­тити за всіма рахунками по фінан­сових зобов’язаннях Україна не зможе.

Чинна кредитна програма stand-by передбачала, що МВФ виділить Україні позику на за­гальну суму 5,04 млрд доларів. Торік восени ми отримали пер­ший транш у розмірі 2,1 млрд. доларів. Половину із решти суми Україна мала би отримати у 2021 році. Чи дасть нам ці кошти МВФ і якою в черзі на їх отримання стоятиме Україна, залежатиме від того, чи українська влада ви­конає щось зі своїх антикоруп­ційних зобов’язань. Але, судячи з усього, цим вона не дуже пере­ймається…