До Нацбанку — у шкарпетках, у розвідку — з батончиком Roshen

Кінець року — особливо нервова пора для тих, хто бюджетні кошти освоює. Потрібно не лише прицінитися, скільки з наступної казни урвати вдасться (по-культурному це звучить, як «подати заявки щодо видатків», коли бюджетний проект ще на стадії підготовки), а й встигнути витратити ще не витрачене, бо інакше повернути доведеться. Хто на подарунки і корпоративи «неосвоєне» витрачає, а у кого, як-от у Держуправління справами чи Верховної Ради, нескромних «рештків» на покупку люксових авто (та ще й не по одному, а цілими партіями) «під ялинку» вистачає. Про чиновницько-депутатський «автошопінг» на широку ногу «ВЗ» уже неодноразово писав. Цього разу пропонуємо читачам власну добірку найдивніших та найкурйозніших заявок, які можна знайти у системі публічних закупівель ProZorro.

Коли торік Нацбанк закупився на­борами кубиків та настільними іграми «Мафія» і «Щурячі перего­ни», яких тільки версій та коментарів не було, що це за «дитинщина» така. Від «нічим зайнятися, то забавки вла­штовують?» до «чим би НБУ не бавився, тільки б не гривнею». З’ясувалося, що ігрові набори закупили для дитячої кім­нати, де співробітники можуть залиши­ти своїх чад. Але дитячими іграшками у Нацбанку не обмежилися. Вирішили по-дорослому закупитися — парфума­ми, засобами гігієни та… презервати­вами. Після такої заявочки на 334 тися­чі гривень виникло запитання: невже, крім дитячої кімнати, у Нацбанку ще й дорослу зібралися облаштувати? З ліжком та ванною кімнатою, в якій над поличкою з милом і презервативами напис «Зробив діло — вимий тіло!». До­велося банкірам виправдовуватися, що заявку подали на придбання мила і кре­му для рук. А оскільки ці товари про­ходять за стандартною класифікацією «парфуми, засоби гігієни та презерва­тиви», тож її у плані закупівель і вка­зали.

Кондомів не купували, а ось шкар­петками вирішили затаритися — майже на 37 тисяч гривень. Оголосили тен­дер на закупівлю 906 пар у літньому і зимо­вому варіантах. А ка­зенні шкарпетки нац­банківцям для чого? Вирішили золотова­лютні резерви у них зберігати? То, може, до шкарпеток ще й матраци замовити? І запровадити нові одиниці вимірювання траншів від МВФ — не мільярдами позики міряти, а розмірами шкарпеток і матраців у сховищах НБУ.

«На підтримку За­ходу сподівайся, але й сам не розслабляй­ся!» — ну чим не де­віз для баз артиле­рійського озброєння у Ніжині та Сарнах? Поки Київ переко­нує західних союзників, аби ті поспри­яли новітнім озброєнням для стриму­вання «раша"-агресора, ніжинські та сарнинські артилеристи запасаються «дідівською» зброєю — шаблями. Для бази у Ніжині шабелин на 193 тисячі за­купили, у Сарнах — на 169 тисяч. Судя­чи з ціни (12 тисяч за штуку), шаблі ці точно не прості. Може, з лазерним при­цілом, для артилеристів модифіковані?

У Службі зовнішньої розвідки теж ґав не ловлять — зефіром, халвою і шоко­ладом запасаються. Одним махом на 150 тисяч вирішили затаритися. У пар­тії замовили, зокрема, понад дві тисячі штук шоколадок Roshen. А що: продукт багатоцільового призначення — і для сухпайка згодиться, і для нанесення маскувального малюнка на обличчя пі­дійде. Та й для конспірації — те, що тре­ба. Не з «Оленкою» ж розвідникам хо­дити — «паливо». А з Roshen легше противника в ома­ну ввести: поба­чивши шоколадку з «імпортною» на­звою, одразу і не здогадається, що перед ним — укра­їнський розвідник.

З таким мас­куванням мож­на навіть під іно­земців-соціологів «закосити» — для проведення опи­тування в окупова­ному Криму та пів­денних регіонах Росії. Центр ін­формаційно-пси­хологічних опера­цій Міноборони вже навіть тендер на таке дослідження оголосив (хотіли дослідити «потенціал активності жителів південних регіонів РФ і ступінь їх впливу на соціально-по­літичну ситуацію в регіоні»). Ціна пи­тання — 1,6 мільйона гривень. Але до торгів не дійшло — скасували. Мабуть, через те, що після «засвітки» у системі ProZorro секретність запланованої опе­рації провалилася.

А ось у Чернівецькому нацуніверси­теті імені Федьковича свої секрети як зіницю ока бережуть. Навіть майже 900 тисяч гривень не пошкодували на при­дбання спецапаратури для виявлен­ня «жучків». Не виш, а просто таємна штаб-квартира якась!

Чи, може, там засекречена лабо­раторія діє, де розробили пиво, від якого не живіт росте, а м’язи, та ще й здоров’я богатирського додається? А випробовують цей чудодійний напій у державному Олімпійському навчаль­но-спортивному центрі «Конча-Заспа». Там пивним «зіллям» на 200 тисяч заку­пилися: набрали й у звичайних пляш­ках, і в 30-літрових «баклашках». Це ж який результат після такого «допінгу» наша збірна на наступній Олімпіаді по­каже?!

Бачили ролик, в якому пані Тимошенко роз’яснює, по чім справді укра­їнський газ і чому його вартість щонай­менше удвічі завищена? Інформатори гарантувальницю низьких газтарифів підвели — неточні дані «підігнали». Вар­тість видобутку блакитного палива вра­хували, податки та націнки — теж. А ось «ресторанну» складову газових тарифів оминули. Судячи з тендерів «Укргазви­добування» на харчі, газ у нас такий зо­лотий, бо робітники на бурових май­данчиках зажерлися. У прямому сенсі цього слова. Не хочуть борщем із варе­никами давитися — їм «панські» страви подавай. У зразках меню, які фігурують у тендерній документації «Укргазвидо­бування», — люля-кебаб, філе індички у сливовому соусі, мінестроне, сирний крем-суп, соте з зеленою квасолею, рататуй, кремовий соус зі шафраном, курча табака…