«А ці „моральні каліки“ захищають на фронті у тому числі її нікчемне життя…»

В ефірі каналу «112», над яким віднедавна встановив контроль кум Путіна Віктор Медведчук, вона образила наших фронтовиків, обізвавши їх «моральними каліками»…

ЦЬОГО разу, як звично, колиш­ня прес-секретар Янукови­ча вдалася до маніпуляцій, відвертих провокацій. Намагала­ся дискредитувати українське вій­сько, її «спіч» нагадував антиукраїнську риторику кремлівських пропагандистів.

Для початку пробувала реабі­літувати в очах українців колишній режим. Сказала, що хоч за Януко­вича і не було в Україні армії, але й не було війни. З чого мало б вигля­дати, що колишній президент, яко­го нині судять за державну зраду, був ледь не «голубом миру»…

А далі Герман увійшла у роль «військового експерта»:

«Зараз у нас війна. Вони (тепе­рішня українська влада. — І. Ф.) беруть дітей цих нещасних туди на війну, діти повертаються у страш­ному стані, якщо взагалі поверта­ються живими, і починають вби­вати своїх матерів, — сказала колишня „регіоналка“ — …Ці люди повертаються моральними каліка­ми! Це армія? Ви знаєте, скільки тисяч молодих людей, яких взяли на війну здоровими, повернулись звідти моральними каліками? Там вони вбивали чужих матерів, а тут вбивають своїх».

Можна лишень уявити, яку реак­цію викликали ці цинічні слова у тих, хто втратив своїх снів на фронті, хто повернувся звідти (цілим чи пора­неним), і хто продовжує тримати оборону на східних рубежах країни.

Проглянувши виступ Герман, політолог Олексій Голобуцький сказав:

— Якщо Герман дійшла уже до та­ких звинувачень на публіку, значить, скинуто все маскування під «проукраїнського діяча». Вона відкрито по­чала працювати на Кремль… А ці ж «моральні каліки» на фронті захища­ють у тому числі і її нікчемне життя. Уже всім повинно бути ясно, як вони собі уявляють «примирення і роз­зброєння». Це повинна бути капіту­ляція перед Москвою з наступним судом над всіма захисниками Укра­їни, адже вони (за її словами) — «мо­ральні каліки і вбивці матерів».

Герман не вперше, що назива­ється, пускається берега, втрачає почуття міри і такту. Кілька років тому війт Колодрубів, рідного села Ганни Герман (вона ж — Галина Сте­ців, Галина Коровіцина) розпові­дав авторові цих рядків історію про те, як запрошував свою «знамени­ту краянку» на урочисту для її ма­лої батьківщини подію. У віддале­ному лісовому урочищі селяни тієї осені відкривали символічну моги­лу десяткові воїнів УПА, які загину­ли після приходу «других совітів». Під час облави заблоковані у криїв­ці партизани відмовлялися здава­тися енкаведистам. За спогадами очевидців, заспівали «Ще не вмер­ла…» — і підірвали себе мінами…

Коли війт з нардепом-«регіоналкою» підійшли до місця, де було споруджено меморіал, Ганна Гер­ман, за словами голови сільради, запитала його: «А для чого ви тут поставили хрест? Вони ж — само­губці!».

Коментар для «ВЗ»

Учасник АТО з позивним «Сват»

Знаючи рівень адекватності цієї одіозної особи, не дивую­ся її словам. Герман має певну свою аудиторію, яка її слухає. Утім, не впевнений, що ця її ци­нічна тирада зіграє якусь роль. Герман — людина з минулого (дай Боже — безповоротного), вона не впливає на політичний порядок денний українського життя…