Терорист в овечій шкурі

8 березня, коли багато українських чоловіків піднімали тости за своїх прекрасних половинок, тему розмов за святковим столом змінила гаряча новина з телевізорів. Керівник Служби безпеки Василь Грицак повідомив про затримання на лінії розмежування у зоні АТО диверсанта з великим арсеналом зброї і боєприпасів, яку везли з окупованої території. За словами керівника спецслужби, небезпечний вантаж, який перевозив захованим у меблях керівник громадської організації і однойменної партії “Офіцерський корпус” Володимир Рубан (відомий за посередництвом у переговорах з обміну військовополонених), планували використати для підготовки вбивства керівників нашої держави.

Згідно з даними СБУ, об’єктами замаху мали стати президент Петро Порошенко, секретар РНБОУ Олександр Турчинов, колишній прем’єр, лідер партії “Народний фронт” Арсеній Яценюк, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, народні депутати та інші представники політичної еліти. Розправа над ними начебто мала відбутися під час атаки на урядовий квартал. За інформацією спецслужб, озброєні терористи збиралися штурмувати Верховну Раду, коли там виступав би глава держави. Рахунок жертв мав би йти на тисячі. Згідно з планом заколотників, через збурення у столиці із зони АТО повинні бути перекинуті війська. У Києві мав панувати хаос, мало пролитися багато крові. А це давало б Кремлю підстави ще раз трубити світові про “громадянську війну в Україні”, про необхідність зовнішнього контролю за цією “безконтрольною країною”...

У салоні мікроавтобуса, за кермом якого був з вигляду інтелігентний дядечко з професорською борідкою, на контрольно-пропускному пункті “Майорськ” наші спецслужби виявили стільки смертоносного вантажу, що навіть досвідчені “специ” схопилися за голову. У меблевих гарнітурах було сховано 46 120-міліметрових мін з вкрученими запалами і додатковими пороховими зарядами, шість протитанкових мін, шість мін 82-го калібру, два протитанкові гранатомети, десятки зарядів до мінометів, гранатометів, дев’ять автоматів Калашникова різних модифікацій, два ручних кулемети, пістолети Макарова, пристрої для безшумної стрільби, магазини з набоями, кілька тисяч патронів різного калібру. Цього цілком вистачило б, аби влаштувати справжню бійню з багатьма жертвами. Показово, що зброя і боєприпаси мали маркування Російської Федерації...

Українське керівництво повідомило, що спецоперацію з виявлення терориста і його спільників проводили упродовж 9 місяців. “Більш ніж переконливі докази” їхньої протиправної діяльності задокументовано — є відповідні відеозаписи, перехоплені телефонні розмови Рубана з лідерами сепаратистів, свідчення очевидців. Це спростовує заяву затриманого в суді про “організовану підставу” і про те, що він нічого не знав про характер вантажу. Пред’явлена обвинуваченням частина доказової бази дала підставу суду без вагань погодитися на вимогу Військової прокуратури - про обрання Рубану запобіжного заходу у вигляді арешту на два місяці без права застави. У разі якщо його вину визнає суд при розгляді справи по суті, Рубану загрожує довічне ув’язнення.

Звістка про затримання цієї одіозної особи викликала незадовільну реакцію у стані ворогів України. Керівництво фейкових республік на Донбасі заявило, що Рубан був “чи не єдиним адекватним офіцером з боку України ”, з яким, мовляв, можна було вести мову. Жаль, який вчувається у цих словах, можна зрозуміти — втратили компаньйона. Як не дивно, певне співчуття до особи заарештованого і скепсис щодо дій влади відчувається і у коментарях деяких вітчизняних блогерів. Хвалять Рубана за те, що врятував чимало українських військовополонених, забуваючи, скільки смертей готував своїми “пакунками” у бусі... Не виключено, що і колишніх бранців, уведених в оману, і родичів інших заручників, чиї рідні перебувають у катівнях терористів на Донбасі, теж буде підключено до кампанії на захист Рубана.

Від народження цей чоловік, виходець із сім’ї військових, носив інше, соковитіше прізвище — Гарбузюк. 1989 року, коли закінчив Чернігівське вище авіаційне училище, змінив свої дані у паспорті на “більш престижне”. Під час військової служби мав справу з літаками МІГ-21, МІГ-25. Літав два роки. З армією зав’язав незадовго до Незалежності, у Коломиї. А потім працював у комерції, у громадських організаціях, за кошти від московських фондів займався видавничою справою. В останньому занятті і почалася проявлятися його проросійська позиція. Друкував журнали, книги і підручники для дітей Донбасу, у цій літературі пропагувалися ідеї союзу “з великою Руссю”. Мабуть, невипадково його бізнес-партнером був колишній офіцер зовнішньої розвідки КДБ СРСР Олександр Дроздов...

Рубан-Гарбузюк мав дотичність до “Українського вибору” Віктора Медведчука. У часи Януковича створений Рубаном “Офіцерський корпус” засуджував курс України на євроінтеграцію, ганьбив Майдан. Але за якихось півдня Рубан різко змінив політичні погляди, влився у “Самооборону Майдану” (очевидно, як засланий агент). З початком російської агресії проти України Рубан взяв на себе роль переговірника у визволенні українських військовополонених, дивним чином домовлявся з бойовиками. Є факти, що робив це за великі гроші. Кримськотатарський волонтер Гайде Різаєва (зараз помічниця народного депутата Оксани Білозір) розповіла власну драматичну історію. Коли Гайде 2014 року потрапила у полон до терористів, батько дівчини взявся її шукати. До чоловіка прийшли люди Рубана і запропонували заплатити за пошуки доньки 5 тисяч доларів. Дав цю суму. А через кілька днів “пошуковці” принесли фотографії схожої на Гайде жінки і сказали: “Перепрошуємо, наші пошуки закінчуються, тому що вашу доньку розстріляли”. Після цього у батька Різаєва стався інфаркт, від якого той помер...

Гайде Різаєва звернулася до голови СБУ, щоб спецслужби перевірили цей та інші факти торгівлі людьми на війні. “Я не прошу посадить чи знищити Рубана, - заявила активістка. - Я прошу доручити розслідування цієї справи відповідальним і не продажним працівникам”. Різаєва висловила впевненість, що затримання Рубана стане початком ліквідації «тіньових» схем в обмінах полонених.

І не тільки. Адже йдеться про відверто антидержавну, терористичну діяльність, яку, спекулюючи на людській біді, Рубан маскував під гуманітарну місію. Одну партію зброї Рубан вже провіз із окупованої території торік (її вчасно ізолювали). Буде дано оцінку інтерв’ю Рубана російським виданням, в яких той обмовляв українську армію і в той же час вихваляв “ополченців”, Путіна. Спецслужби мають дослідити зв’язок цієї персони з нардепом Надією Савченко, з якою безперешкодно не раз потрапляв на окуповані території. У кримінальній справі проти Рубана фігурує один фз помічників цієї одіозної особи...

Думка з приводу

Віталій ПОРТНИКОВ, політичний оглядач:

До затримання керівника організації «Офіцерський корпус» Володимира Рубана і повідомлень спеціальних служб про підготовку масштабних терористичних актів в Україні частина громадськості може поставитися із недовірою. Але я не здивований повідомленнями про розкриття терористичної мережі. Давно вже чекаю на терор – тому що намагаюсь виходити не з власної логіки, а з логіки тих, хто дестабілізує Україну.

«Гарячої» війни на Донбасі немає вже давно, є тільки спорадичні зіткнення на лінії бойових дій. І, незважаючи на жертви й продовження окупації, українське суспільство призвичаїлося до такої війни – як звикають до будь-яких конфліктів, що не закінчуються за кілька місяців. Важелів тиску на українське керівництво з метою примусити Київ домовлятися на російських умовах у Москви немає. Санкції проти Росії ніхто скасовувати не збирається. Між тим, із конфлікту потрібно якось виходити – але не так, щоб поступитися репутацією Володимира Путіна і відмовитися від окупації. Тоді як?

Найкращий шлях для такого виходу – тотальна дестабілізація України. Найкращий шлях до дестабілізації – терор... Якщо він прийде до Києва, Одеси, Харкова, Дніпра – у суспільстві посиляться позиції тих, хто пропонуватиме домовитися з Москвою. Звісно ж, пропонуватимуть «відпустити» або «федералізувати» Донбас. Вже зараз в Україні багато хто не соромиться говорити, що війна «вигідна владі», а то б вона давно закінчилася, що до «відокремлення» Донбасу і Криму призвів Майдан, а не окупант. Уявіть собі тільки, як посиляться такі настрої в умовах тотального терору!

Також цілком логічним є намір знищити президента країни і політиків із так званої «партії війни» – тобто тих, хто не бажає прогинатися під Москву і давно вже вважається головними ворогами Кремля. А от політиків, що можуть «домовитися», чіпати не будуть – треба дати їм можливість прийти до влади, зупинити терор і створити для Володимира Путіна можливості для виходу з української пастки.

Ніде правди діти – такі політики, навіть і без терору – можуть прийти до влади в Україні вже після президентських і парламентських виборів 2019 року. Українське суспільство виглядає поки що дезорієнтованим і не здатним до боротьби на довгій дистанції – що є необхідною умовою будь-якого успішного державного будівництва. Але навіть таке дезорієнтоване суспільство може не зрозуміти блокування «патріотів»-популістів із силами минулого – «Опозиційним блоком» чи «Українським вибором» одіозного Віктора Медведчука.

А от тотальний терор і боротьба з ним – чудова можливість для створення уряду національної єдності, головним завданням якого буде зупинити терор на вулицях, покласти край війні і домовитися з Москвою. В таких умовах мир і спокій будь-якою ціною може стати такою ж політичною релігією незрілого суспільства, якою стала зараз боротьба з корупцією. Та й справді, що може хвилювати людей більше – тотальна корупція чи тотальний терор?

Тому одним затриманням Рубана справа не закінчиться. Терор уже може бути на порозі.

А тим часом...

Служба безпеки України 12 березня провела майже три десятки санкціонованих обшуків у різних регіонах України в осіб, які сприяють Росії у проведенні антиукраїнських акцій. Під час обшуків вилучено пропагандистські матеріали, зброю, вибухівку, та інші матеріали підривної роботи проти України.