Маєш «грізну корочку»? Заробиш на ікорочку...

Якось до редакції зайшов невідомий. З порогу ошелешив: “Співробітник ГПУ!” — і помахав перед носом посвідченням з грізною абревіатурою на малиновому фоні. “Дописався! — майнуло в голові. — З Генпрокуратури приїхали...” Але, уважно ознайомившись з посвідченням незнайомця, полегшено зітхнув. У кабінет, з’ясував, прийшов “налагодити корисні зв’язки” представник організації “Громадська прокуратура України”.

За часів тоталітарного режиму у пересічних громадян на генетичному рівні виробився страх перед похмурими особами “в цивільному”, які мають “серйозні корочки”. Перед такою людиною відчиняються двері всіх кабінетів, а їх власники одразу починають “шукати компроміс”... Це зрозуміли різноманітні шахраї, що почали створювати громадські організації, назви яких збігаються з назвами державних і контролюючих інституцій.

2010 року створили Національний антикорупційний комітет при президенті України. Цей “консультативно-дорадчий орган” одразу охрестили “братською могилою” наближених до влади діячів, яким не вистачило місць у штатному розкладі апарату МВС. Невдовзі після появи цієї нікому не потрібної, проте офіційної структури, була зареєстрована громадська організація зі схожою назвою — Антикорупційний комітет України.

Два роки тому засновники Антикорупційного комітету почали створювати філії у регіонах. У Тернополі, після відповідних оголошень по телебаченню та радіо, почали відбирати кандидатів у Західне регіональне управління Антикорупційного комітету. Претендувати на членство у цій структурі могли лише колишні правоохоронці. Кожен з них за отримання комітетської “корочки” мав заплатити від двох до

20 тисяч доларів. Зацікавившись діяльністю “колег”, розповів начальник УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області Анатолій Лучук, правоохоронці задокументували отримання понад півмільйона гривень хабарів керівниками Антикорупційного комітету!

Чим насправді переймаються “борці з корупцією на громадських засадах”, засвідчив і зареєстрований у Києві злочин. Столична міліція арештувала за вимагання одного із засновників Громадської прокуратури України. “Прокурор” вимагав від відомого підприємця 250 тисяч доларів. У разі несплати погрожував бізнесменові оприлюднити факти про його сексуальні зв’язки з неповнолітньою...

Однією з українських громадських організацій, начебто створених для боротьби з корупцією, зацікавився навіть Інтерпол. У Чорногорії його агенти затримали громадянина Боснії та Герцеговини Насера Кельменді, який підозрювався у наркозлочинах та підтримці терористичних організацій. Під час обшуку у затриманого вилучили посвідчення підполковника МПКГБ — міжнародної поліцейської корпорації громадської безпеки. Ця організація зареєстрована за адресою: Київ, вул. Богомольця,10, тобто за юридичною адресою... Міністерства внутрішніх справ! У статуті корпорації вказано, що вона створена для “сприяння органам державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, органам внутрішніх справ у забезпеченні громадської безпеки та безпеки дорожнього руху в Україні та за її межами”.

Чимало громадських активістів воліють “боротися” зі злом на автодорогах. Щороку на українських трасах, що ведуть до курортів, з’являються люди, одягнуті у форму, дуже схожу на форму інспекторів ДАІ. Вони смугастими жезлами зупинять автомобілі, щось вимірюють, а згодом штрафують водіїв “за забруднення атмосфери”. При спілкуванні з право­охоронцями ці члени офіційно зареє­строваних громадських екологічних організацій пояснюють: жезлом не зупиняли машини, а привертали до себе увагу водіїв, щоб запропонувати виміряти шкідливі викиди з двигуна. І не штрафи водії платили, кажуть “екологи”, а робили добровільні внески на захист довкілля...

Чи не єдиними справжніми борцями з корупцією на громадських засадах є члени “Дорожнього патруля”, які намагаються “перевиховувати” даішників. Але... Минулого тижня на Закарпатті хтось зробив несанкціоновану врізку в нафтопровід. Розслідуючи цей злочин, правоохоронці з’ясували, що викрадачами нафти керував відомий автозлодій на прізвисько Ткач. Цей чоловік представлявся керівником закарпатської філії “Дорожнього конт­ролю”. Справжнім керівникам останнього довелося офіційно відхрещуватися від закарпатського колеги. На своєму сайті активісти “Дорожнього контролю” зазначили: “Сьогодні по всій країні сумнівні особи реєструють свої громадські організації, використовуючи в назвах словосполучення “дорожній контроль”. Вони обманюють таким чином громадськість, журналістів і правоохоронні органи”.

Валентин Наливайченко, народний депутат (“УДАР”)

Розмноження громадських організацій, які начебто борються з корупцією, але не мають чітких функцій і повноважень, призводить до небезпечних наслідків. 9 грудня минулого року в Одесі в одного із затриманих за розстріл двох людей у кафе вилучили посвідчення члена Антикорупційного комітету України. Основна мета більшості таких організацій — забезпечити власників дорогих авто посвідченнями-всюдиходами. Сьогодні таких організацій десятки, якщо не сотні. Більшість з них паразитує на боротьбі з корупцією, беручи участь у круглих столах МВС, виголошуючи пафосні промови. Представники цих організацій часто самі є першими кандидатами на антикорупційну люстрацію.