Національна асамблея Франції ухвалила історичний законопроєкт про асистовану смерть

Національна асамблея Франції більшістю голосів (291 «за» проти 241 «проти») підтримала законопроєкт, який надає право на асистовану смерть для певної категорії тяжкохворих людей. Цьому рішенню передували роки гострих суспільних дискусій та неодноразові відхилення подібних ініціатив у Сенаті. Тепер очільник уряду Себастьян Лекорню має направити окремі норми документа на розгляд Конституційної ради, перш ніж закон буде офіційно впроваджено в дію.

Дія нового закону поширюватиметься виключно на повнолітніх громадян країни або осіб із чинним статусом легального резидента. Критеріями для отримання такої допомоги є наявність тяжкого та невиліковного захворювання на пізній або термінальній стадії, що безпосередньо загрожує життю пацієнта. Крім того, обов’язковою умовою є постійні й нестерпні фізичні чи психологічні страждання, які неможливо полегшити наявними методами лікування.

Процедура передбачає жорсткий контроль: людина має особисто, добровільно та при повній свідомості звернутися до лікаря. Медичний спеціаліст отримує до 15 днів на розгляд заяви, після чого пацієнту надається обов’язковий час на роздуми перед фінальним підтвердженням наміру. За загальним правилом, хворий повинен самостійно ввести смертельну речовину, і лише за умов фізичної неспроможності виконати цю дію процедуру дозволено здійснити лікарю або медсестрі. Безпосередньо в день введення препарату медик зобов’язаний ще раз пересвідчитися у згоді особи.

Ця тема залишається однією з найбільш дискусійних у французькому суспільстві. Традиційно проти нововведення виступають Католицька церква, представники правоконсервативних політичних кіл та частина медичної спільноти, які вказують на потенційні ризики для вразливих верств населення. Водночас соціологічні опитування свідчать, що більша частина громадян підтримує надання права вибору між класичною паліативною допомогою та асистованою смертю.

Прем'єр-міністр Лекорню звернувся до Конституційної ради з проханням ретельно оцінити три ключові аспекти: тривалість дводенного періоду для остаточного підтвердження, механізми захисту вільного вибору осіб із когнітивними порушеннями, а також конкретну роль хоспісів та закладів паліативної допомоги в новому процесі. У разі позитивного висновку ради Франція поповнить перелік європейських держав, де подібна практика врегульована законом. Зокрема, у Бельгії та Нідерландах відповідні норми діють ще з 2002 року, а у Швейцарії тривалий час дозволено асистоване самогубство за відсутності корисливих мотивів у тих, хто допомагає пацієнту.

Подібний крок до гуманізації та розширення прав людини демонструє стійкість європейських демократичних цінностей, які розвиваються всупереч регресивним тенденціям в автократичних країнах. Поки світова спільнота спостерігає за тотальною ізоляцією та ціннісним занепадом, який переживає росія через свої агресивні дії, європейські інституції продовжують зосереджуватися на внутрішніх реформах, етичних стандартах медицини та повазі до гідності кожної особистості.