Чи знає Львівщина своїх Героїв?

У четверту неділю травня, яка цього року припадає на 23 число, святкуємо День героїв України. Це щорічне свято, яке вшановує усіх борців за волю України — починаючи від лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН, УПА, а також героїв Небесної Сотні та сучасної російсько-української війни.

Це порівняно молоде свято, бо на повну силу вшановувати наших Героїв ми почали з 2014 року, від початку неоголошеної українсько-російської війни.

Проте свято має давні корені, адже започаткував його ще 1941 року Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів. Дату 23 травня обрали тому, що саме цього дня у 1938 році у Роттердамі було підступно вбито голову ОУН Євгена Коновальця. А також у травні пішли з життя видатні українські політичні діячі Микола Міхновський та Симон Петлюра.

І от на календарі 2026 рік, а Україна — на п’ятому році нинішньої запеклої національно-визвольної московсько-української війни. Боротьба за незалежність України триває! За роки війни наші Захисники і Захисниці пройшли бойовий шлях, значна частина отримала державні ордени. А найсміливіші звитяжці - найвищу державну бойову відзнаку, Орден «Золота Зірка» та звання Героя України.

Та чи знаємо ми своїх Героїв? І скільки їх є? Скільки нагороджені «Золотою Зіркою» посмертно, а скільки, дякувати Богу, живі? На ці запитання відповіді має дати влада. Натомість у Львівській ОВА на запитання «Високого Замку» відповіли лаконічно: «з міркувань безпеки ці статистичні дані засекречено»… Так виглядає, що не мали бажання чи часу надати нам цю інформацію. Бо ніякий це не секрет. Та це не може бути секретом. Бо українці мають знати своїх героїв! Молодь виховуватися на їх героїчному прикладі, вивчати біографію тощо. Чи не так?

У тій же Вікіпедії є загальноукраїнський список Героїв України, зокрема, й нагороджених Орденом «Золота Зірка», тобто за бойові заслуги (бо є ще й Орден Держави, яким нагороджують Героїв за надзвичайні трудові досягнення). Загалом званням Герой України (це і «Золота Зірка» і Орден Держави) нагороджена не менше ніж 1291 особа (оскільки певні укази не публікували).

Скільки у нас Героїв?

Так все ж таки — скільки на Львівщині є Героїв, нагороджених Орденом «Золота Зірка»? Скільки з них отримали нагороду посмертно, скільки вижили?

Із Героями, які воювали у Збройних силах України, допоміг полковник запасу, працівник Львівського Будинку офіцерів Олександр Поронюк. Він надав список із 30 осіб, усі, на жаль, нагороджені посмертно. Але ж є ще Герої, які воювали в інших військових формуваннях, таких як Служба безпеки України (там дійсно є засекречені військові), бойові підрозділи Головного управління розвідки, Сили спеціальних операцій, Держприкордонслужба, безпілотні війська, медичні сили та інші… Підрахувати таку кількість навіть за пару днів — ще то й квест.

За словами Олександра Поронюка, серед геройських подвигів є унікальні випадки. Але про них не говорять.

Так, 21-річний Віталій Сапило зі Сокільників, що біля Львова, без перебільшення змінив хід історії в перші дні війни. По закінченню Нацакадемії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного був призначений командиром танкового взводу 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України. 25 лютого 2022 року екіпаж танка під командуванням лейтенанта Віталія Сапила вступив у бій з більшими силами ворога у районі села Термахівка на Київщині. Під час бою, який тривав більше двох годин, танкісти знешкодили до трьох десятків одиниць техніки противника. У відповідь ворог задіяв штурмову авіацію. У його танк прицільно влучила ракета російського штурмовика Су-25. Командир танка Віталій Сапило та механік-водій солдат Олександр Лук’янович загинули.

«Ця рана ще дуже свіжа…»

— Чи належно вшановує влада наших Героїв?

«Як на мене, на превеликий жаль, у нас ставляться до вшанування наших сучасних героїв-військових не системно, а з нагоди чогось, тобто часто суто формально, — говорить Олександр Поронюк. —  До якоїсь дати треба квіти купити, покласти, і вважають, що вони вже свою функцію виконали. Натомість тут повинна бути безперервна, цілеспрямована робота з родинами загиблих.
шанування героїв не повинно обмежуватися лише цим єдиним форматом. Має бути системність і публічність.

Наприклад, у Будинку офіцерів була зустріч молоді з родиною загиблого журналіста, випускника факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка, Героя України Тараса Матвіїва. До ідеї такої зустрічі дуже позитивно поставилася його мама. Відповідно про Тараса добре знають студенти, молодь. А у випадках, коли про Героя подається лише основна інформація, і на цьому все — це дещо неправильно. Тому що ці Герої своїми подвигами змінили хід історії не тільки українського народу, а й світу.

Але, з іншого боку, Львівщина — чи не єдина область в Україні, де в одному місці зібрані особисті речі переважної більшості хлопців і дівчат, які отримали вищу державну нагороду — «Золоту зірку» Героя України. Це військово-історичний музей у Львівському Будинку офіцерів, експозиція, присвячена українсько-російській війні. Є ціла зала, де є фотографії і особисті речі тих військових, які отримали це високе звання, на превеликий жаль, посмертно. Маємо домовленість із Львівською облдержадміністрацією і графік відвідування цього музею вихованцями шкіл, ліцеїв, вищих навчальних закладів Львівщини. Сюди постійно приходять екскурсії. Вважаю, організація дуже добра. Постійно спілкуємося з мамами Героїв, з родинами. Звичайно, ця рана ще дуже свіжа. Але я переконаний, що ми отримуємо дуже потужний історичний пласт, який буде джерелом вивчення на багато-багато років вперед".

Ліцей імені Героїв Крут запропонував встановити іменну стипендію пам’яті Героя Павла Сбитова

Начальник Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут полковник Юрій Гусар розповів «ВЗ», що ліцей має вісім випускників — Героїв України. А крім того є багато випускників — повних кавалерів державних ордерів.

«Наш ліцей виступив з ідеєю, і нас підтримала комісія з питань освіти Львівської обласної ради — встановити іменну стипендію пам’яті Героя України майора Павла Сбитова, нашого випускника, — каже полковник Юрій Гусар. — Вважаю, має бути звернення до всіх територіальних громад, щоб кожна громада у себе встановлювала іменні стипендії тих Героїв України, які походять з тих населених пунктів. Це для того, щоб памʼять про них жила вічно. Тому що це висока честь — звання Герой України. І щоб воно не стало таким собі рядовим, треба знати, який героїчний подвиг здійснила ця людина. З іншого боку — це вдячність і шана батькам Героя, його близьким і рідним. Напередодні 23 травня, Дня Героїв вихованці ліцею Героїв Крут були на могилі Павла Сбитова на Львівщині. Мені розповідали вихователі, які їздили з ліцеїстами, що для мами Героя це було найбільше щастя і вдячність, що ми памʼятаємо про Павла. Найголовніше, що ми запропонували стипендію його імені.

На жаль, наразі не знаємо всього про багатьох із наших Героїв. Знаємо про українських військових діячів, державних діячів. А чи багато знаємо про хлопців — наших сучасних Героїв? Знаємо, що людина отримала «Золоту Зірку» і все. В Україні сьогодні недостатньо хроніко-документальних фільмів про них. Такі фільми є, але їх дуже мало. Хотілося, щоб був масштабний державний підхід до створення таких фільмів. Щоб це було в рамках національно-патріотичного виховання молоді. У період затяжної війни, коли суспільство втомилося від війни, це дуже важливий психологічний фактор. Суспільство бачить, що ми шануємо, пам’ятаємо, виховуємо молодь на прикладі цих Героїв.

Ліцей Героїв Крут має традицію — щороку у рамках відзначення Дня Збройних сил України ми проводимо Турнір пам’яті. Запрошуємо родини — батьків, дружин, дітей наших Героїв, які загинули — як вшанування їхньої пам’яті, як приклад для молодих ліцеїстів.

Вісім випускників — вихованців ліцею Героїв Крут:

• Устим Голоднюк був першим серед них, хто отримав звання Героя. Загинув від кулі снайпера на Євромайдані 20 лютого 2014 року. Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» був вручений його батькові 21 листопада 2014 року.
• Старший лейтенант Віталій Бондарук, випускник ліцею 2016 року, отримав Героя посмертно.
• Майор Павло Сбитов, випускник 2012 року, посмертно.
• Підполковник Богдан Дронов — живий.
• Підполковник Ростислав Козій — живий.
• Полковник Леонід Хода — живий.
• Капітан Едуард Шаран — посмертно.
• Капітан Іван Ваховський — посмертно.