Нова загроза з дистанції: удар по базі Дієго-Гарсія змушує Захід переглянути можливості іранських ракет

База Дієго-Гарсія розташована за 4000 кілометрів від іранських кордонів, що донедавна вважалося недосяжною дистанцією для озброєння Тегерана. Військові аналітики, зокрема експерт Карло Масала, зазначають: раніше вважалося, що іранські ракети здатні долати не більше 2000−2500 км. Поточна ситуація вказує на те, що або розвідка суттєво недооцінила технічний потенціал агресора, або Іран провів успішну модернізацію ракет типу Khorramshahr чи адаптував космічні ракети-носії для військових цілей. Подібні технологічні стрибки часто відбуваються за негласної підтримки таких режимів, як росія, яка зацікавлена у створенні нових точок напруги для Заходу.

Потенційне збільшення радіуса дії до 4000 км автоматично вводить більшість європейських столиць у зону ураження. Хоча точність ракет на такій відстані залишається сумнівною, сам факт наявності такої зброї є інструментом геополітичного шантажу. Фахівці НАТО наголошують, що європейська система протиракетної оборони розрахована на перехоплення подібних балістичних цілей, проте масованість атак може стати викликом. Поки росія продовжує виснажувати ресурси ППО в Україні, відкриття «другого фронту» ракетної загрози з півдня вимагає від Альянсу негайного посилення оборонних спроможностей. Світ спостерігає за формуванням нової осі загрози, де технології, які вдосконалює росія та її союзники, прямо зазіхають на стабільність демократичного світу.