Ветеран, який на протезах дослідив найдовшу печеру світу, став батьком

Віктор Драчук пішов на фронт навесні 2023 року. Служив у 13-му окремому десантно-штурмовому батальйоні 95-ї бригади — одному з підрозділів, які з перших років війни тримають найважчі ділянки фронту. Вже восени того ж року на Донеччині Віктор отримав тяжке поранення. У його позицію влучив ворожий FPV-дрон. Через вибух чоловік втратив обидві ноги. Десятки операцій у Харкові, Києві, Львові — і нарешті, у харківському центрі реабілітації та протезування «Ортсабо», Віктор став на протези.

Саме під час відновлення після травми доля подарувала захиснику найважливішу зустріч. Зі своєю майбутньою дружиною Віктор познайомився у 2024 році на одному з реабілітаційних ветеранських проєктів. Вікторія — інструкторка турклубу «Манівці», спортсменка, одна із організаторів того сплаву по Дністру. Саме вона стала для Віктора людиною, яка розпочала його нову сторінку життя.

Військовий серйозно захопився сплавами. І незадовго після знайомства Віктор та Вікторія вже разом брали участь у Чемпіонаті України з водного туризму. Тоді разом сіли в парний катамаран та подолали відстань у 18 км бурхливим Чорним Черемошем. І не просто фінішували — виконали норматив кандидатів у майстри спорту.

Завдяки подорожам і спорту Віктор зрозумів чим хоче надалі займатися в житті. Він вступив до Інституту фізичної культури імені Івана Боберського у Львові, де згодом очолив Центр ветеранського розвитку. Тепер він постійно організовує спортивні ветеранські заходи. А ще — сам активно займається водним туризмом, стрільбою з лука, боротьбою, парахокейєм скелелазінням.

У січні цього року Віктор здійснив ще одну свою мрію — провів шість діб у найдовшій гіпсовій печері у світі — Оптимістичній, що на Тернопільщині. Та вподобав красу цього місця, про яке постійно розповідала Вікторія. Віктор став першим ветераном, який на протезах взяв участь у дослідженні печери. І знову довів собі: після війни життя не закінчується.

Нещодавно у родині Драчуків сталося ще одне диво — народження сина. На дитя сімʼя чекала з нетерпінням. Вагітність Вікторії минала добре, тож сім'я планувала природні пологи. Та на 40-му тижні лікарів занепокоїло підвищення артеріального тиску. Акушер-гінеколог та завідувач пологового відділення Лікарні Святого Миколая Вальдемар Надіжко, у якого планувала народжувати Вікторія, попросив родину негайно приїхати до клініки. Того ж дня лікарі провели кесарів розтин. Так на світ з’явився Данилко — здоровий хлопчик вагою 3440 грамів.

Батьки жартують, що в їхній родині тепер росте ще один спортсмен. «Як тільки прийде час — будемо брати його з собою у походи, на змагання, у мандри. Великий спальник на всю сімʼю та автокрісло уже маємо. Придумаємо ще зручні способи транспортування для малюка — і будемо знайомити сина зі спортом», — усміхаються вони.