BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Дональд Трамп про завершення війни: «Коли росія готова, Україна не готова»

  • 21.01.2026, 10:30
  • 302

Президент США Дональд Трамп під час брифінгу у Білому домі прокоментував перебіг своїх зусиль щодо врегулювання російсько-української війни. Відповідаючи на запитання про Нобелівську премію миру, він пояснив затримку у виконанні своєї передвиборчої обіцянки почерговою неготовністю сторін до компромісу

Дональд Трамп. Фото: Радіо Свобода
Дональд Трамп. Фото: Радіо Свобода

Ключові тези виступу Трампа

Американський лідер позиціонує себе як головного миротворця світу, акцентуючи на тому, що війна в Україні залишається останньою перешкодою для його «миротворчого портфоліо»:

• Діалектика неготовності: Трамп заявив, що переговорний процес нагадує маятник: «Коли росія готова, Україна не готова. Коли Україна готова, росія не готова».

• Масштаб втрат: президент США озвучив шокуючу статистику, зазначивши, що обидві сторони сумарно втрачають близько 25 000 осіб щомісяця. Саме ці цифри він називає головною мотивацією для примусу сторін до діалогу.

• Досвід «завершення війн»: Трамп вкотре нагадав, що за час перебування при владі він вважає завершеними вісім міжнародних конфліктів, і зараз зосереджений виключно на «розв'язанні проблеми росії та України».

Заява Трампа прозвучала на тлі вкрай складної ситуації:

1. Позиція України: Київ неодноразово наголошував, що «готовність» росії до переговорів — це лише ультиматуми щодо капітуляції та визнання окупованих територій. Україна наполягає на Формулі миру, яка базується на міжнародному праві.

2. Дії росії: станом на 21 січня росія продовжує масовані обстріли енергетики та цивільних об'єктів (зокрема, нічні удари по Дніпропетровщині), що важко назвати ознакою «готовності до миру».

3. Рада миру: нещодавня ініціатива Трампа щодо створення «Ради миру» з мільярдним вступним внеском викликала скепсис у Європі, але отримала підтримку від Віктора Орбана.

Подібні заяви Трампа можуть свідчити про посилення тиску на обидві сторони з метою швидкого заморожування конфлікту. Водночас риторика про «черговість неготовності» розмиває відповідальність держави-агресора, вирівнюючи позиції захисника та нападника.