Біда прийшла несподівано: 18 найбільших річкових дельт світу стрімко просідають швидше, ніж зростає рівень моря

Учені з’ясували, що щонайменше 18 із 40 найбільших річкових дельт світу — серед них Ніл, Амазонка та Ганг — нині просідають швидше, ніж зростає рівень Світового океану. За словами дослідників, осідання ґрунту вже стало ключовим чинником втрати земель, проникнення солоної води та посилення прибережних повеней, перевершивши за впливом навіть наслідки кліматичних змін.

Дослідження провела команда Віргінського політехнічного інституту. Науковці встановили, що головною причиною осідання є інтенсивний видобуток підземних вод. Серед інших факторів — урбанізація та зменшення кількості наносів у річках, які раніше природно відновлювали дельти.

У результаті річкові дельти опинилися під подвійним тиском: з одного боку — підвищення рівня моря, з іншого — опускання земної поверхні. Така комбінація суттєво збільшує загрозу масштабних повеней і може призвести до переміщення мільйонів людей.

Під час дослідження вчені аналізували супутникові дані Sentinel-1 за період з 2014 по 2023 рік. Супутник фіксує навіть незначні зміни висоти земної поверхні, пов’язані з осіданням, ерозією та накопиченням осадів.

Результати показали, що у 18 дельтах середньорічні темпи просідання перевищують глобальний темп підвищення рівня моря — до 4 мм на рік. У середньому ґрунт у дельтах опускається на 8 мм щороку. Лише дельта Ріо-Гранде не продемонструвала такого перевищення.

Крім того, у 38 дельтах понад половина площі зазнала осідання, а у 19 — включно з дельтами Міссісіпі, Нілу та Гангу — просіло понад 90% території. Найбільш уразливими визнано дельти Чао Прайя в Таїланді, Брантас в Індонезії та Хуанхе в Китаї.

Співавтор дослідження Манучехр Ширзаї наголошує: отримані дані важливі з двох причин. По-перше, прибережні ризики зростають швидше, ніж це прогнозують кліматичні моделі. По-друге, регіони, де дельти просідають найшвидше, зазвичай мають найменше ресурсів для адаптації та захисту населення.