Повоєнні вибори: робоча група визначила 7 напрямків та головні табу

Організаційна структура та дедлайни

Наразі процес перейшов у фазу детального опрацювання.

Робоча група розділилася на сім вузькоспеціалізованих секторів, кожен з яких до 30 січня має напрацювати конкретні законодавчі пропозиції:

• Інфраструктура: як адмініструвати вибори на зруйнованих територіях.

• Безпека: чіткі критерії, за яких умови вважаються придатними для голосування.

• Військовослужбовці: забезпечення права як обирати, так і бути обраним для захисників.

• Спеціальні території: алгоритми для ВПО, деокупованих та прифронтових зон.

• Закордонний округ: організація волевиявлення мільйонів українців поза межами держави.

• Медіа та агітація: правила інформаційного супроводу в умовах відновлення.

• Євроінтеграція: відповідність законів міжнародним зобов’язанням.

Філософський виклик: загроза розколу суспільства

Найбільш дискусійним залишається питання закордонного виборця. Існує небезпечна тенденція серед деяких політиків ділити громадян на категорії за рівнем «страждань» або внеску в оборону.

• Ризик територіальної сегрегації: логіка, за якою голос мешканця прифронтового Харкова чи Херсона має важити більше, ніж голос мешканця тилового Ужгорода, є деструктивною. Це шлях до внутрішніх конфліктів, який ігнорує конституційний принцип рівності. Багато українців за кордоном продовжують бути частиною економіки та оборони країни через волонтерство та фінансову підтримку.

• Маніпуляція темою «ухилянтів»: намагання позбавити права голосу всіх чоловіків за кордоном через підозру в ухиленні від служби є юридично слабким та несправедливим щодо жінок та дітей, які втекли від війни. Якщо застосовувати такий ценз, то доведеться переглядати права і тих, хто переховується всередині країни, що призведе до правового хаосу.

• Проблема легітимності: ігнорування мільйонів голосів за кордоном (через брак дільниць або законодавчі обмеження) створює величезний простір для фальсифікацій. Порожні місця в списках на територіях, де виборців фізично немає, — це прямий шлях до «вкидів» та сумнівів у результатах виборів.

• Геополітичний аспект: відмова від дільниць у країнах ЄС під приводом неможливості їх відкриття в росії є маніпулятивною. Україна ще з 2014 року фактично не проводить голосування на території рф, що не заважало забезпечувати права громадян у демократичних країнах раніше.

Збереження зв’язку з діаспорою, особливо з «новою хвилею» переселенців, є критичним для відновлення країни. Позбавлення їх права голосу — це сигнал про те, що держава їх не чекає, що грає виключно на руку ворожій пропаганді росії.