Навіщо від «корови», яка молоко дає, відмовлятись?

У місті Котермака дуже ревно ставляться до своєї перлини, яким без перебільшення є це підприємство. Не будемо забувати, що сіль у Дрогобичі, якщо зважати на перші письмові згадки про це, почали видобувати ще в XI столітті, відколи у місті освоїли промисловий випуск цієї стратегічної на той час продукції. Не дивно, що як місцева влада Дрогобича, так і самі жителі міста на рішення Фонду держмайна відреагували з тривогою. Тут вважають, що сіль для міста — це свого роду святиня, з якої все і почалось. Історія, традиція, культура — все у Дрогобичі «замішано» на солі. А раз так — значить це унікальне підприємство потрібно для нащадків зберегти.

Спочатку на сполох забила Дрогобицька міська рада. Услід за місцевою владою, позиція якої полягає в тому, щоб солеварню передали у комунальну власність міста, своє слово, зареєструвавши на сайті уряду відповідну петицію, сказали і жителі міста. На території заводу провели фестиваль «Фестини у Жупника». На підтримку збереження підприємства для наступних поколінь виступили голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів, народний депутат України Ігор Марчук та виконувач обов’язків гендиректора Державного підприємства «Україна туристична» Ігор Чава. Усі вони, побувавши на завершенні року в Дрогобичі, задекларували свою солідарність у боротьбі за скасування рішення Фонду Держмайна України щодо приватизації підприємства з міста Котермака.

Коли люди пліч-о-пліч стають

Коли люди пліч-о-пліч стають, свої цінності відстоюють, це завжди позитивний результат дає. Так вийшло і в цій історії. Перші дні січня принесли радісну новину для Дрогобича. У Фонді держмайна України оголосили про призупинення приватизації одного із найстаріших підприємств Європи, Дрогобицького солеварного. Чи означає це, що небезпека приватизації заводу, який давно вже став символом, нагадує сучасникам про сиві часи давнини, коли до Дрогобича з усіх усюд по сіль приїжджали, минулася? Мабуть, ні. Приватизацію, як сказано в офіційному поясненні, призупинено до «впровадження реформи публічно-приватного партнерства», яка, за задумом, відкриє нові можливості для збереження об'єктів, які давно пам’ятками стали. До того часу у Дрогобичі мають віднайти механізм, за допомогою якого можна буде перебрати підприємство під «крило» комунальної власності - розробити бізнес-план, винайти рятунковий проєкт, реалізація якого дозволить залучити різні кошти для збереження і розвитку унікального заводу.

Каменем на шиї ні в кого не висять

Наостанок кілька слів про сьогоднішню ситуацію на Дрогобицькому солеварному підприємстві. Тут, попри всі труднощі та ризики, непогано господарюють. Надприбутків не отримують, але й каменем на шиї ні в кого не висять. Лиха державі не заподіюють. Станом на сьогодні на підприємстві, як сказав нам керівник солеварного Олег Петренко, працюють 49 осіб. На 9 осіб більше, ніж було рік тому. Фінансовий підсумок минулого року остаточно не підбито, але зрозуміло, що спрацювали краще, ніж позаторік. Освоїли випуск преміального продукту, крафтової солі. Прибуток більш ніж півмільйона грн становитиме. Навіщо від «корови», яка молоко «дає», відмовлятись.