«Кобзарство — це не просто пісні, це історія вічної боротьби»

«Високий Замок» писав, що зараз у Палаці мистецтв триває виставка «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине», присвячена памʼяті українських кобзарів, яких знищила радянська влада у 1930-х роках.

Про сучасних кобзарів, їх роль та збереження національних традицій, дум, історії України під час заходу розповіли Олесь Санін та Орест Скоп.

За словами Олеся Саніна, зараз кобзарство визнано загальнонаціональною спадщиною. Цьогоріч ЮНЕСКО в позачергово вирішило розглянути школу кобзарства і визнати її спадщиною людства. Це засідання ЮНЕСКО, за попередньою інформацією, відбудеться 1 грудня. Зазвичай, процес проходження та відзначення в ЮНЕСКО триває 7−10 років, адже кожна країна подає на розгляд свої традиції, але у зв’язку з тим, що зараз триває війна, є величезні втрати серед українців, і серед братчиків-кобзарів, які служать в ЗСУ, та майстрів з виготовлення кобз та бандур, визнання мають розглянути позачергово.

«Кобзарство — це не просто пісні та виконавське мистецтво, це історія духу, історія вічної боротьби, оспіваної в епосі, що дожила до сьогоднішнього дня», — сказав на зустрічі відомий художник Орест Скоп.

На думку міжнародних експертів, Україна одна з небагатьох чи фактично остання європейська країна, де збереглася епічна традиція і передалася нащадкам. Решта епосу загубилися на межі ХVIII — ХIХ століть. Режисер Олесь Санін запрезентував у Львові проєкт «Дума. Кобзарство. Епічна традиція», який має на меті збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь. А ще для того, щоб викликати інтерес до сучасного кобзарства. В межах проєкту оцифровують традиційні думи для того, щоб вони були доступні на сучасних платформах, а юні молоді виконавці могли виховуватися на українському співі, його цінностях та використовувати думи у своїй творчості.

Опісля презентації, присутні подивилися стрічку «Мамай» — про одного із найпопулярніших в Україні фольклорних героїв козака Мамая. Це був перший український фільм, який було номіновано на «Оскар» як фільм іноземною мовою.

Оксана Тарнавська Фото автора