Вхопила дітей та виїхала до Львова: історія жінки із Луганщини

Жінка — зі Старобільська Луганської області. До повномасштабного вторгнення вона жила та працювала у галузі енергетики, виховувала разом із чоловіком сина Єгора. Родина мріяла про мандрівки та тепле море влітку.

«Усе раптом змінилось, в один страшний день 24 лютого. Ми прокинулись того ранку у світі, повному страху і болю. Наше життя розділилось на „до“ та „після“. І вже тоді прийшло розуміння, що так як було, вже не буде. Мій чоловік — військовий, тому і пішов нас боронити, а мені сказав збирати речі та їхати у безпечніші міста. Тоді я вже була вагітною, і мала велику відповідальність і за старшого сина, і за ту дитинку, яку носила під серцем», — розповіла Таня.

Усе своє життя жінка зібрала у наплічник і в один момент стала тією, яка шукає прихистку. Вирішила залишатися у рідній країні, бо тут чоловік.

«Ми з сином поїхали до Львова. Їхали сюди просто тому, що про Львів багато говорили наші знайомі. З Луганська виїжджали складно та довго, зараз і згадувати про це не хочу. Деякий час з сином жили у ліцеї міста і думали, як буде далі, адже у нас мало народитися немовлятко», — додала жінка.

Чотири місяці вагітна Таня разом з восьмирічним Єгором жили у ліцеї. Та коли звели центр матері та дитини «Незламні матусі», переїхали туди.

«Тут, у центрі, ми врешті заспокоїлись. До речі, ми стали найпершими мешканцями у ньому. Звісно, це не рідні стіни і не домівка, в яку ти вкладав усю свою любов, дбав про нього, проте тут нам добре і безпечно. Син пішов у школу, що неподалік, ми налагодили побут. А згодом у нас з’явився наш Святослав — наш промінчик радості та сонця», — зазначила Тетяна.

Жінка наголосила, що з немовлям центрі «Незламні матусі» дуже комфортно, адже створені всі умови для гармонійного дитинства, і довкола є гарна територія, де можна гуляти.

У старшого сина Тетяни тут з’явилися друзі. Про плани та майбутнє жінка не говорить — каже, що війна навчила не планувати.

«Звичайно, ми чекаємо на нашого татка, на перемогу. Хочу обійняти рідних, з якими, практично, немає зв’язку. Війна навчила не планувати. Ніколи не думала, що ми з дітьми станемо біженцями», — додала жінка.

«Ми багато вкладаємо сил, ресурсів, залучаємо друзів та партнерів, щоб побут та дозвілля матусь і дітей у центрі „Незламні матусі“ було гармонійним, щоб канікули у старших дітей були сповненими інтерактивів та забав, і гарних спогадів про літо. Знаємо історію кожного і намагаємося всіляко підтримати та допомогти», — прокоментував в.о. начальника управління «Служба у справах дітей» Львівської міської ради Володимир Фридрак.