Передплата 2024 ВЗ

Шиють подушки та печуть пироги: як письменники допомагають військовим

  • 27.09.2022, 16:45
  • 956

Українські письменники Наталія і Валерій Лапікури плетуть сітки, шиють подушки та теплий одяг для фронту

Фото з сайту The Page
Фото з сайту The Page

Колишні тележурналісти та письменники Наталія і Валерій Лапікури, які разом працювали в Югославії та Придністровʼї, зараз мешкають у столиці, пише видання The Page у межах проєкту НСЖУ «Ми з України!».

Лапікури разом із друзями та сусідами готують випічку для військового шпиталю та бійців на фронті, плетуть сітки, збирають банки для окопних свічок, шиють подушки та теплий одяг для фронту й водночас збирають спогади про цю війну для нової книжки.

За словами Наталі Лапікури, випічка для військових — лише маленька частина їхньої роботи: вони роблять усе що можуть, адже про війну знають не з кіно.

Організаційно випічкою пиріжків, кексів, пирогів для фронту та військового шпиталю займається сусідка Лапікур, яка їх пече, як і Наталя Лапікура.

«Спочатку ми це робили для ТрО, а потім, коли наш загін ТрО відправили на фронт, почали пекти й їм, і в шпиталь», — зазначає письменниця.

Аби випічка доїжджала до військових ще свіжою, її не віддають на пункти пересилання — Наталя Михайлівна пече її з вечора, іноді до половини ночі, а вранці волонтери забирають на фронт. Це не завжди безпечно, розповідає Валерій Лапікура: «У нас наша старша групи, котра відає цим доправленням, якось потрапила під вогонь, водій загинув, з нею була волонтерка важкопоранена, і сама наша колега теж була поранена. Так вона відтягла тіло із сидіння, перевʼязала свою подругу, сяк-так забинтувалася сама, сіла за руль і довезла. Здала все що треба, ще й поранених забрала, повернулася до Києва».

Він зазначив, що випічка йде у два пункти — на лінію фронту та в шпиталь: «У військовому шпиталі з нетерпінням чекають, коли приїде наше печиво».

Наталя Михайлівна підкреслює: не варто думати, що від людей нічого не залежить.

«Залежить, і багато. Навіть якась дрібничка. Ми весь час згадуємо один дитячий віршик про те, як програли війну — не цитуватиму, бо російською. Програли війну через те, що в кузні не було цвяха — кінь закульгав під командиром, і все. Навіть один маленький гвіздочок може зіграти дуже важливу роль. Тому давайте всі дивитися, шукати, що ще можемо зробити».

Схожі новини