“До кінця травня паливна криза піде на спад”: Сергій Куюн
Не буде таких жорстких обмежень, як існують нині: зазвичай в одні руки дають по 5 літрів палива
До червня вдасться вийти на режим, коли будуть збільшені ліміти — до 20—30 літрів на споживача. Повністю побудувати надійну систему постачання пального вдасться впродовж найближчих двох місяців.
Про це повідомив на брифінгу у Львові експерт з енергетичних питань Сергій Куюн.
«До кінця травня паливна криза піде на спад, — каже він. — У березні цього року українські компанії уклали перші контракти з європейськими постачальниками на великі обсяги пального. Але підвела логістика. Потрібен час, щоб це пальне приїхало. Проблема лежить не в комерційній площині, без політичного сприяння урядів європейських країн ця задача вирішується складно. Наш уряд вже ініціював кілька зустрічей. Маємо надію, що політики ЄС скоординують бізнес своїх країн, щоб акцентувати на можливостях українського напрямку. Бо для Європи ми є не проблемою, а можливістю. Адже Україна — великий покупець, і за таких покупців всі намагаються боротися. Йдеться про гроші, які європейські компанії отримують від нас».
Експерт каже, що система нафтозабезпечення країни була зруйнована 24 лютого, коли рф почала широкомасштабну війну в Україні.
«Уряд має боротися із спекуляціями на автозаправних станціях, оскільки багато з них порушують правила держрегулювання цін на пальне, — наголошує Сергій Куюн. — Компанії, що завозять пальне, мають два напрями реалізації. Вони можуть продавати на заправці умовно по 40 гривень. А можуть торгувати гуртом, там де ціна нерегульована — це може бути і 45, і 50, і вище, як домовишся. Звичайно, що за нерегульованими цінами, гуртом продавати вигідніше. І пальне купують ті самі компанії, які перепродують його ще дорожче».
Про нові шляхи постачання пального
За словами Сергія Куюна, після закінчення бойових дій, західний кордон гратиме важливу роль в енергетичній безпеці України. Адже це надійний шлях постачання.
«Пальне заходить як залізницею, так і автомобільними шляхами. Тож система диверсифікована, придушити її складно. Це надійний шлях постачання, — каже він. — Оскільки нафтобази використовувати небезпечно, ринок переорієнтувався на „роботу з коліс“. Пальне від кордону їде одразу на заправну станцію. А це питання і безпеки, і оперативності».
