Цей амоніт ще навіть науковці не описали

Мінералогічний музей імені Євгена Лазаренка у Львові поповнився експонатом, аналогів якому наразі немає у науковій літературі. Це рідкісний халцедоновий амоніт з нещодавно відкритого родовища в Марокко. Унікальну знахідку, що випередила офіційні світові дослідження, музею безкоштовно передала відома київська мисткиня та дизайнерка Ольга Шинкаренко.

Унікальний зразок вже став частиною експозиції персональної виставки Ольги Шинкаренко «Мушлі з епохи динозаврів — амоніти. Продовження», яка зараз проходить у залах Мінералогічного музею у Львові.

Виставка, яка, до речі, триватиме до кінця літа 2026 року, пропонує відвідувачам комплексний погляд на доісторичну красу. Окрім щойно привезеного халцедонового амоніта, в експозиції представлені авторські картини та ексклюзивні прикраси з натурального каменю і скам’янілостей, вік яких сягає майже 200 мільйонів років.

Передача халцедонового амоніта — не перший внесок мисткині у розвиток української науки. До прикладу, 16 квітня 2026 року, Ольга Шинкаренко вже передала до фондів музею колекцію піритизованих та карбонатизованих амонітів, а також рідкісний амоліт віком від 100 до 180 мільйонів років, привезені з Мадагаскару та Великої Британії.

Сама Ольга Шинкаренко є знаковою фігурою в українському мистецтві. Вона — володарка трьох рекордів України та офіційна засновниця нового жанру «амоніузм». Вже протягом дев’яти років давно вимерлі головоногі молюски стають головними героями її живописних полотен. А з 2010 року ці доісторичні скарби додають неповторної унікальності її власному бренду ексклюзивних ювелірних прикрас.

Буквально нещодавно у Західній Сахарі (регіон Смара, Марокко) було відкрито нове родовище скам’янілостей, яке вже встигло сколихнути геологічну спільноту. Саме звідти походить новий експонат львівського музею — халцедонова псевдоморфоза амоніта.

Головна особливість цього зразка полягає у його оптичних властивостях: амоніт є прозорим на просвіт. Крім того, він повністю вкритий кристалами, які створюють неймовірну гру світла під сонячними променями.

За попередніми даними, знахідку відносять до Верхньої крейди (Туронський ярус). Орієнтовно це означає, що вік амоніта становить близько 90 мільйонів років. Хоча насправді ця інформація наразі є дуже приблизною, і точний вік саме цього халцедонового дива залишається загадкою. Відкриття настільки свіже, що у світі геології досі немає жодної наукової статті, присвяченої цим зразкам — перші ґрунтовні публікації можна очікувати лише за кілька років.

За словами Ольги Шинкаренко, «робота ведеться на випередження. Про ці амоніти ще немає інформації у світі, а такий екземпляр вже є в українському музеї».